25 лютого 2026 року
м. Харків
справа № 643/13665/24
провадження № 22-ц/818/2172/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Пилипчук Н.П., Савенка М.Є.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою Савченка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2025 року у складі судді Олійника О.О. за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2025 року позов АТ «Перший Український Міжнародний Банк» задоволено.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Натини А.О. про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 27.01.2025 залишено без задоволення.
На вказане судове рішення, 29 грудня 2025 року, через систему «Електронний суд» Савченко А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування якого зазначив, що ухвалу про перегляд заочного рішення було постановлено 20.11.2025, а отже строк на подання апеляційної скарги спливає 22.12.2025. Водночас, 22.12.2025 між адвокатом Савченко А.В. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги та додаткову угоду на представництво прав та законних інтересів ОСОБА_1 у справі № 643/13665/24. Враховуючи, що представнику для подачі апеляційної скарги необхідно час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки позиції, то подати апеляційну скаргу 22.12.2025 не мав можливості.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року доводи наведені скаржником, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними та апеляційну скаргу Савченка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2025 залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку, сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Також, було роз'яснено, що у разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що 27 січня 2025 року ухвалено заочне рішення. 06 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Натина А.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою від 20.11.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Натини А.О. про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 27.01.2025 залишено без задоволення. Копію ухвали від 20.11.2025 доставлено до електронного кабінету Натини А.О. - 21.11.2025 19:40 (а.с. 81 т.2). Проте апеляційну скаргу було подано 29.12.2025, з порушенням вимог ч.1 ст. 354 ЦПК України.
З наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що копію ухвали від 16.01.2025 було доставлено до електронного кабінету представника Савченко А.В. - 17.01.2025 0:00:04.
Однак у визначений строк вимоги ухвали не виконали.
Згідно ч.7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У відповідності до вимог статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
Відповідно до статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії одержувати копії судових рішень (п.1.ч.1 ст.43 ЦПК України).
Згідно п. 6, 7 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається
У п. 44 рішення від 03.102017 по справі «Віктор Назаренко проти України» (заява № 18656/13) ЄСПЛ при дослідженні питання щодо дотримання гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права заявника на доступ до апеляційного суду нагадав, що Договірні Сторони мають виявляти сумлінність для забезпечення ефективного здійснення прав, які гарантуються статтею 6 (див., наприклад, рішення у справі «Фретте проти Франції» (Frette v. France), заява № 36515/97, пункт 49, ЄСПЛ 2002-I). Дійсно обов'язок заявника також полягав у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Teuschler v. Germany), заява № 47636/99, від 04 жовтня 2001 року; рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвалу щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року; та рішення у справі «Мускат проти Мальти» (Muscat v. Malta), заява № 24197/10, пункт 44, від 17 липня 2012 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на даний час вимоги ухвали суду не виконав, із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням більш поважних доводів не звернулася, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Савченка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2025 року у складі судді Олійника О.О. за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді Н.П.Пилипчук
М.Є.Савенко