Справа № 537/3914/23 Номер провадження 22-ц/814/834/26Головуючий у 1-й інстанції ХІНЕВИЧ В. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
19 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Чіп Ярослава Миколайовича
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 02 вересня 2025 року, ухвалене суддею Хіневич В.І.
по справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними,-
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому просило стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 7445 Євро 60 Євроцентів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2022 року, на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 302653262 від 26 січня 2022 року Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 , у валюті Євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. До поточного рахунку на ім'я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Rewards PayWave Instant Issue № НОМЕР_2 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.
24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 7552,10 Євро, замість правильної суми коштів 75,52 Євро, за двома операціями переказів з-за кордону на загальну суму 307 423,49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в Євро. Отже, різниця між 7552,10 Євро та 75,52 Євро, яка становить 7476,58 Євро, є безпідставно набутими грошовими коштами відповідачем, з яких 7445,60 Євро не повернуті відповідачем та становлять суму боргу відповідача.
Помилка в розрахунках обумовлена тим, що в програмі Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ІТМ), що використовується AT «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC та підтримується нею, в програмному компоненті який є частиною програмного забезпечення процесингового центру AT «ПУМБ», неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.
Таким чином, внаслідок помилки в Програмі ІТМ, яка полягає у неправильно визначеному «параметрі експоненти», за двома переказами, що були зараховані на рахунок відповідача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (Євро) використано загальну суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 30742 349,00 MGA (тридцять мільйонів сімсот сорок дві тисячі триста сорок дев'ять малагасійських аріарі нуль сантимів), замість дійсної суми переказу 307423,49 MGA (триста сім тисяч чотириста двадцять три малагасійських аріарі сорок дев'ять сантимів).
Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення отримувачами видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, AT «ПУМБ» здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 26 вересня 2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 7476,58 Євро, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Листом від 28 жовтня 2022 року за вихідним № КНО-982 AT «ПУМБ», з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом. Поштове відправлення зазначеного листа повернуто до AT «ПУМБ» у зв'язку із закінченням терміну його зберігання у відділенні AT «Укрпошта».
Проте, безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 7445,60 Євро у добровільному порядку AT «ПУМБ» не повернуто, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
У квітні 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними, в якій просив визнати дії АТ «ПУМБ» щодо встановлення йому заборгованості за несанкціонованим (технічним) овердрафтом у розмірі 7476,58 Євро за договором про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання несанкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 302653262 від 26.01.2022 року неправомірними.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до частини 1 «Визначення термінів» розділу І «Загальні засади» публічної пропозиції AT «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який був укладений між сторонами, несанкціонований овердрафт - це заборгованість клієнта перед банком, що не була обумовлена договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення клієнтом видаткових операцій з карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений банком розмір платіжного ліміту.
Згідно визначенню наведеному в договорі, платіжний ліміт - максимальна сума коштів, яка доступна клієнту для здійснення операцій із використанням картки та її реквізитів. Розраховується як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку за вирахуванням суми незнижуваного залишку та суми заблокованих, не списаних коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку), а у випадку наявності кредитного ліміту за картковим рахунком - як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку та невикористаного кредитного ліміту за мінусом суми заблокованих, але не списаних грошових коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку).
Вказав, що в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч. 1 ст. 1072 ЦК України та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що позивачем не доведено вини клієнта свого банку - відповідача, що ініційовані ним платіжні операції є незаконними чи проведені без належної правової підстави. Відтак, грошові кошти в сумі 7476,58 Євро не набуті позивачем без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов'язання повернути відповідачу зазначені грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, а дії позивача щодо встановлення несанкціонованого (технічного) овердрафту в розмірі 7476,58 Євро є неправомірними.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 02 вересня 2025 року позов Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 7445 Євро 60 Євроцентів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк витрати по сплаті судового збору у розмірі 4413,75 грн. та 1342,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунок відповідача було помилково зараховано переказ у стократному розмірі від ініційованої суми операції, грошові кошти були отримані відповідачем. Грошові кошти у сумі 7445 Євро 60 Євроцентів набуті ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Враховуючи викладені обставини, з огляду на відсутність доказів правомірності набуття ОСОБА_1 вищевказаних грошових коштів, суд прийшов до висновку про безпідставність та недоведеність зустрічного позову ОСОБА_1 .
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Чіп Я.М., просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АТ «ПУМБ», а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на момент ініціювання (проведення) ОСОБА_1 видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти перейшли у його власність, а тому доступні для використання в порядку визначеному ч. 1 ст. 1072 ЦК України.
Апелянт вважає, що АТ «ПУМБ» не доведено вини клієнта банку - ОСОБА_1 та що ініційовані ним платіжні операції є незаконними чи проведеними без належної правової підстави.
Відтак, вищевказані грошові кошти не набуті ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов?язання їх повернення на підставі ст. 1212 ЦК України, а також не підтверджує наявність правових підстав для встановлення банком несанкціонованого овердрафту у вказаному розмірі на рахунку ОСОБА_1 .
Таким чином, відсутність законних підстав для встановлення кредитного боргу (несанкціонованого овердрафту) є підставою, яка унеможливлює стягненню спірних коштів з ОСОБА_1 .
Від представника АТ «ПУМБ» адвоката Голуб Л.І. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу без задоволення.
Від представника АТ «ПУМБ» адвоката Голуб Л.І. до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Позивач та його представник будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, що згідно положень ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2022 року, на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 302653262 Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 , у валюті євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.
До поточного рахунку на ім'я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Rewards PayWave Instant Issue № НОМЕР_2 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.
AT «ПУМБ» є учасником Міжнародної платіжної системи Visa International (далі за текстом - МПС Visa), яка внесена до реєстру платіжної інфраструктури, що ведеться Національним банком України, та відповідно до закону, нормативно-правових актів Національного банку України та правил платіжної системи має право здійснювати діяльність в Україні.
24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 7552,10 євро, замість правильної суми коштів 75,52 євро, за двома операціями переказів з-за кордону на загальну суму 307423,49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в євро.
Отримання грошових коштів відповідачем за переказами з-за кордону у валюті малагасійський аріарі (MGA) здійснювалися за процедурою «Visa Fast Funds» (у перекладі на державну мову - «Віза Швидкі Гроші») відповідно до правил МПС Visa.
По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.
Наявність вищевказаної помилки в Програмі ІТМ, що використовується AT «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC (далі за текстом - Euronet) та підтримується нею, підтверджується листом компанії Euronet.
Таким чином, внаслідок помилки в Програмі ІТМ, яка полягає у неправильно визначеному «параметрі експоненти», за двома переказами, що були зараховані на рахунок відповідача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (Євро) використано загальну суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 30 742 349, 00 MGA (тридцять мільйонів сімсот сорок дві тисячі триста сорок дев'ять малагасійських аріарі нуль сантимів), замість дійсної суми переказу 307 423,49 MGA (триста сім тисяч чотириста двадцять три малагасійських аріарі сорок дев'ять сантимів).
Крім того, інформація, наведена МПС Visa у листі-відповіді від 02 лютого 2023 року на лист - запит AT «ПУМБ» щодо реквізитів платіжних операцій з переказу коштів з використанням платіжних інструментів (платіжних карток) Visa International у валюті малагасійський аріарі (MGA), що були виконані з конвертацією у валюту розрахунку з МПС Visa International (USD), достеменно підтверджує, що два перекази з використанням реквізитів платіжної картки відповідача № НОМЕР_2 ініційовані платником 24 вересня 2022 року о 17:10:56 та о 17:42:59 на загальну суму 307 423, 49 MGA, а не на загальну суму 30 742 349,00 MGA, що є помилковою. Використання помилкових розмірів по двох переказах на загальну суму 30 742 349, 00 MGA при розрахунку суми до зарахування на рахунок отримувача (відповідача) підтверджується випискою по рахунку.
Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення отримувачами видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, AT «ПУМБ» здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 26 вересня 2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 7 476, 58 євро, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Листом від 28 жовтня 2022 року за вихідним № КНО-982 AT «ПУМБ» з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом. Поштове відправлення зазначеного листа від 28 жовтня 2022 року з штрихкодовим ідентифікатором за № 0407038283661 повернуто до AT «ПУМБ» у зв'язку із закінченням терміну його зберігання у відділенні AT «Укрпошта».
Однак, станом на дату звернення AT «ПУМБ» до суду безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 7 445,60 євро у добровільному порядку AT «ПУМБ» не повернуто.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19, від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц.
З матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 7552,10 євро, замість правильної суми коштів 75,52 євро,за двома операціями переказів з-за кордону на загальну суму 307423,49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в євро.
Наявність вказаної помилки, яка була усунена АТ «ПУМБ» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, ОСОБА_1 безпідставно набув майно, що належить банку.
Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи, наявні всі обов'язкові умови для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Даний висновок висловив Верховний Суд у спорі з аналогічними правовідносинами, зокрема, в постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 183/5849/23 (провадження № 61-18393св23).
Таким чином, установивши, що на рахунок відповідача ОСОБА_1 позивачем помилково зараховано грошові кошти за двома переказами у стократному розмірі від ініційованої суми операції, а у подальшому ним за рахунком здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти АТ «ПУМБ», незважаючи на направлені останньому вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що грошові кошти у розмірі 7445 євро 60 євроцентів, вважаються отриманими відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такими, що підлягає поверненню.
Вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання дій АТ «ПУМБ» щодо встановлення йому заборгованості за несанкціонованим (технічним) овердрафтом у розмірі 7476,58 євро за договором про видачу та обслуговування особистої платіжної картки неправомірними є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно ч. 1 «Визначення термінів» Розділу І «Загальні засади» Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який був укладений між сторонами, несанкціонований овердрафт - це заборгованість клієнта перед банком, що не була обумовлена договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення клієнтом видаткових операцій з карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений банком розмір платіжного ліміту.
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Положеннями ст. 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що помилково зараховані кошти на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 7552,10 євро призвели до збільшення видаткового ліміту за його поточним рахунком, правомірність набуття яких ОСОБА_1 не підтверджено.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутнє розпорядження ОСОБА_1 щодо списання безпідставно отриманих на його рахунок коштів, в добровільному порядку вказані кошти ним не повернуті, тому спірні грошові кошти є несанкціонованим овердрафтом, який виник у зв'язку із помилковим зарахуванням коштів на рахунок відповідача та відповідно є заборгованістю відповідача перед банком, що не була обумовлена договором.
Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 758/3016/23 (провадження № 61-11852св24).
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність та обгрунтованість апеляційна скарга не містить, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містить посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Чіп Ярослава Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 02 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук