Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/19/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
24.02.2026 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
скаржника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 18.12.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 08.12.2025,
ОСОБА_7 звернулася зі скаргою до Подільського районного суду м. Кропивницького від 12 листопада2025 року скаргу на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 08.12.2025. Просила внести відомості до ЄРДР за ст. 364, 365, 358 КК України вчинений суддею ОСОБА_8 за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_10 .
Вказана заява мотивована тим, що слідчим суддею Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_8 13 листопада 2025 року розглядалась справа № 404/3096/24, у якій ОСОБА_7 є скаржником. Слідчий суддя ОСОБА_8 таємно закрив кримінальне провадження, без дослідження всіх обставин справи. Також, у неї було доручення за її адвокатом ОСОБА_9 , однак вказаний адвокат жодних дій не вчиняв, процесуальних документів не писав. В центрі безоплатної правової допомоги, їй повідомили, що доручення припинено.
В подальшому вона звернулась до слідчого судді з клопотанням з метою надання їй адвоката. Слідчий суддя повідомив, що у неї згідно доручення адвокат ОСОБА_9 , який вийде на відео конференцію. В подальшому, в режимі відеоконференції, адвокат ОСОБА_9 не ознайомлювався з матеріалами справи.
На думку ОСОБА_7 суддя ОСОБА_8 за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_10 вводили її в оману, та вчинили підробку документів судової справи.
Ухвалою слідчого Подільського районного суду м. Кропивницького від 18.12.2025відмовлено у задоволенні вказаної скарги.
Судове рішення мотивоване тим, що незгода з рішенням слідчого судді та його процесуальними діями сама по собі не може вказувати на наявність в його діях ознак кримінального правопорушення. Процесуальні дії слідчого судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, а незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене суддею кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову, якою задовольнити її скаргу та зобов'язати внести відомості до ЄРДР.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що слідчим суддею не в'язко до уваги положення абз. 23 п.п. 1.1 п. 1 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, у якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог, щодо розгляду скарг на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчим суддя необхідно зважити на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих нею відомостей про кримінальне правопорушення для реалізації прокуратурою завдань кримінального провадження.
В той же час, слідчий суддя об'єктивно не з'ясував обставини справи.
Вислухавши доповідача, ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора який просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України N 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор. Слідчий суддя такими повноваженнями не наділений.
Такі положення Закону слугують гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Із змісту скарги, яка була предметом розгляду вбачається, що ОСОБА_7 до керівника Кіровоградської обласної прокуратури та керівника ДБР в Кіровоградській області з дислокацією в м. Кропивницькому із заявою про вчинення злочину, у якій просила внести відомості до ЄРДР за ст. 364, 365, 358 КК України вчинений суддею ОСОБА_8 за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_10 .
Вказана заява мотивована тим, що слідчим суддею Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_8 13 листопада 2025 року розглядалась справа № 404/3096/24, у якій ОСОБА_7 є скаржником. Скаржниця вважає, що слідчий суддя ОСОБА_8 таємно закрив кримінальне провадження, без дослідження всіх обставин справи.
Також, у неї було доручення за її адвокатом ОСОБА_9 , однак вказаний адвокат жодних дій не вчиняв, процесуальних документів не писав. В центрі безоплатної правової допомоги, їй повідомили, що доручення припинено. В подальшому вона звернулась до слідчого судді з клопотанням з метою надання їй адвоката.
Слідчий суддя повідомив, що у неї згідно доручення адвокат ОСОБА_9 , який вийде на відео конференцію. Взвяши участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, адвокат ОСОБА_9 не ознайомлювався з матеріалами справи.
На думку скаржниці ОСОБА_7 слідчий суддя ОСОБА_8 за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_10 вводили її в оману, та вчинили підробку документів судової справи.
Аналізуючи заяву ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Положення ст.214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації N R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 року N 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ N 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади", судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку N 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі N 21-319во07 зазначив: "Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду".
Отже, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання повідомлення про кримінальні правопорушення може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, яке стосується судді, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.
Так, судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_7 звернулась із заявою про злочин, у якій фактично зазначає про незгоду з ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_8 від 13 листопада 2025 року, якою ОСОБА_7 відмовлено у задоволені скарги на постанову слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 від 28.02.2025 року про закриття кримінального провадження №42024120000000042 від 06.03.2024 року, колегія суддів приходить до висновку, що викладених у заяві про злочин, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б вказували на наявність факту кримінального правопорушення. Вказана заява лише свідчить про не згоду ОСОБА_7 з процесуальним рішенням слідчого судді, яке може бути предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.
Крім того, у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 не зазначає, які саме документи суддя ОСОБА_8 за попередньою змовою із адвокатом ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_10 підробили в матеріалах судової справи та яким саме безпосередньо чином вони всі разом вели ОСОБА_7 в оману.
Тобто, зі змісту заяви ОСОБА_7 є не можливим встановити саме, які конкретні дії, заявниця вважає злочином.
В той же час, зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що вся її суть зводиться фактично до незгоди ОСОБА_7 із рішенням вказаного судді.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 13 листопада 2025 року суддя приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 , допитав скаржника, дослідив матеріли кримінального провадження, надав оцінку у судому рішенні, виклав мотиви прийнятого рішення.
Також вказана ухвала булав предметом перевірки суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_7 .
Ухвалою колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду від 12.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 13 листопада 2025 року про відмову ОСОБА_7 у задоволенні скарги про скасування постанови слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 від 28 лютого 2025 року про закриття кримінального провадження № 42024120000000042 від 06.03.2024 року за ст.126-1, ч.1 ст.182 КК України - залишено без змін.
Приймаючи вказане рішення колегія суддів прийшло до переконливого висновку про те, що слідчий суддя в основному дав оцінку доводам ОСОБА_7 , виконав свою функцію щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування, належним чином перевірив повноту слідчих дій та законність закриття слідчим даного кримінального провадження, а також надав відповіді на питання порушені потерпілою ОСОБА_7 .
Виконуючи судову функцію з перегляду рішення слідчого судді місцевого суду у даній справі, колегія суддів апеляційного суду, неупереджено, виключно в межах своїх повноважень, відповідно до свідомого розуміння права та незалежно від стороннього впливу з будь-якої сторони, з дотриманням процедури розгляду справ даної категорії, в повній мірі надала всім учасникам, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін, право та можливість ОСОБА_7 надати пояснення, представити додаткові докази, спростувати доводи прокурора та довести переконливість своїх вимог.
ОСОБА_7 була вільна і не обмежена ні в часі, ні в умовах реалізації своїх процесуальних прав.
Враховуючи те, що зі змісту заяви ОСОБА_7 не можливо встановити які саме конкретні дії судді ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 та прокурора ОСОБА_10 ОСОБА_7 вважає злочином, а також те, що ухвала слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 13 листопада 2025 року була предметом перегляду суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає підстав внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення.
З цих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_7 викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення ,що слідчий суддя прийняв рішення без дослідження усіх обставин справи.
Доводи ОСОБА_7 про те, що слідчий суддя таємно прийняв рішення є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються безпосередньо ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_8 від 13 листопада 2025 року та ухвалою апеляційного суду від 12.01.2026 в яких зазначено, що ОСОБА_7 приймала участь в ході розгляду справи, як в суді першої та апеляційної інстанції.
Сама по собі незгода з рішенням слідчого судді не може вказувати на наявність в їх діях ознак кримінального правопорушення, та в певною мірою свідчить про намагання
ОСОБА_7 здійснити вплив або тиск з метою прийняття рішення на її користь, що у свою чергу є неприпустимим.
Описані ОСОБА_7 у скарзі дії прокурора ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_9 взагалі не конкретизовані, що у свою унеможливлює внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Порушення кримінального провадження відносно прокурора, з підстав незгоди з її доводами наданими в ході розгляду справи щодо необхідності закриття кримінального провадження №42024120000000042 від 06.03.2024, а також незгоди з діями адвоката ОСОБА_9 , які на думку ОСОБА_7 виразились у неналежному представленні інтересів ОСОБА_7 , самі по собі не може вказувати на наявність в їх діях ознак кримінального правопорушення, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці, що відповідно до ч.1 ст.11 КК України не є кримінальним правопорушенням.
Отже, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення відповідно до вимог ч.1 ст.11 КК України, а не будь-які інші заяви, які ґрунтуються на суб'єктивній оцінці.
За таких підстав, слідчий суддя повно, всебічно й об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 , з чим погоджується і колегія суддів.
Керуючись ст. ст. 404, 406, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 18.12.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення злочину від 08.12.2025, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4