Справа № 278/374/26 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Категорія 84 Доповідач Панкеєва В. А.
27 лютого 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Панкеєвої В.А., вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 27 січня 2026 року у справі за заявою про забезпечення позову, поданою представником ОСОБА_2 - адвокатом Галагуз Д.М., до ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
встановив:
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 27 січня 2026 року заяву про забезпечення позову подану представником ОСОБА_2 - адвокатом Галагуз Д.М. до ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задоволено частково. Накладено арешт на мотоцикл Zontes ZT350-T, 2023 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , котрий належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину РФ, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись із вказаним рішенням, 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що заявник є безробітнім за період з січня 2025 року про грудень 2025 року доходу не отримував, на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирської області. не перебуває та пенсію не отримує.
23 лютого 2026 року із суду першої інстанції до Житомирського апеляційного суду надійшли матеріали оскарження по цивільній справі та матеріали заяви про забезпечення позову №278/347/26 (провадження №2-з/278/13/26).
Дослідивши апеляційну скаргу, заяву про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (із змінами від 25.09.2015) роз'яснено, що відповідно до ст.8 Закону № 3674-VI та ст.82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища, скаржник надав довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.02.2026 №0600-0210-6/10999, згідно з якою ОСОБА_1 на обліку Управління не перебуває та пенсію не отримує, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого догоду, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.02.2026, в яких вказано що за період з січня 2025 по грудень 2025 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків стосовно скаржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.
Проте суд зазначає, що надані скаржником довідки не можуть свідчити про те, що він не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображають відомості про об'єктивний матеріальний станскаржника станом на дату подання апеляційної скарги, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
З огляду на те, що скаржник не є особою з інвалідністю, його не віднесено до інших пільгових категорій, а безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.
Відповідно до п.п.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2026 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 грн.
Отже, особа, яка подає апеляційну скаргу, має сплатити судовий збір в сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та листа Державної судової адміністрації України від 28.08.2015 № 15-15335/15 судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов'язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA498999980313101206080006797
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле «призначення платежу» розрахункового документа повинно бути заповнено наступним чином: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, за змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 27 січня 2026 року виготовлено 27 січня 2026 року.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження необхідно обраховувати з 28 січня 2026 року та який закінчився 11 лютого 2026 року.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Тобто, реалізація учасником справи наданого права на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду здійснюється шляхом подання ним заяви про поновлення процесуального строку.
Проте заявник не звернувся із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження, тобто не порушує питання про поновлення цього строку.
Згідно ч.3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадках, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 27 січня 2026 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно подати або надіслати на адресу Житомирського апеляційного суду.
Роз'яснити, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити скаржнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, має бути поданий безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області.
У випадку невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору в установлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А.Панкеєва