Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6944/25 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.
Номер провадження №33/4805/201/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
26 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2025 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 17.05.2025 о 01 год 07 хв ОСОБА_1 у м.Житомирі по пр-ту Незалежності, 40, керувала транспортним засобом Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кутлиєв Б.Н., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисної складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, вказав на відсутність у матеріалах справи доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та доказів наявності у неї ознак алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим вона не зобов'язана була проходити відповідний огляд. Крім того, звернув увагу на допущені працівниками поліції порушення встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів. Також захисник наголосив, що суд безпідставно залишив без уваги висновок закладу охорони здоров'я, згідно з яким у ОСОБА_1 не виявлено ознак алкогольного сп'яніння та долучив до апеляційної скарги довідку (про хворобу бабусі його підзахисної - ОСОБА_2 ) на підтвердження обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 залишатись на місці події.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332949 від 17.05.2025 вбачається, що ОСОБА_1 17.05.2025 о 01 год 07 хв у м.Житомирі по пр-ту Незалежності, 40, керувала транспортним засобом Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Подію зафіксовано на портативні відеореєстратори Motorola VВ 400 №475329/475695. Від керування транспортним засобом водія відсторонено шляхом зупинки транспортного засобу в дозволеному місці.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332949 від 17.05.2025, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.5);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2025 (а.с.6);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4748534 від 17.05.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.4);
рапортом інспектора взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП сержанта поліції Книшевич Д. від 17.05.2025, зі змісту якого вбачається, що 17.05.2025 о 01 год 07 хв за порушення ПДР зупинено транспортний засіб Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка не виконала вимогу дорожнього знаку 5.18 напрямок руху по смузі, яка призначена для руху ліворуч, при тому здійснила рух прямо. Під час перевірки документів у водія було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу і в найближчому медичному закладі в лікаря нарколога остання відмовилась. Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП ЕПР1 №332949 та винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП ЕНА №4748534. Остання покинула місце події, хоча була заздалегідь попереджена про необхідність залишатися на місці для оформлення та в подальшому для ознайомлення з адмінматеріалами. Під час складення адміністративного протоколу ЕПР1 №332949 помилково невірно вказано адресу проживання, а саме, будинок 55б кв241. Просять вважати вірним будинок 5б кв241. Подія фіксувалася на портативні відеореєстратори поліцейських 475329, 475695 (а.с.7);
диском з відеозаписом події (а.с.8).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З наявного у справі відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовилась виконати законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як з використанням спеціальних засобів на місці події, так і в закладі охорони здоров'я, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР.
Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними. З відеозапису вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на повідомлені їй ознаки такого сп'яніння, які відображені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, вимога поліцейського про проходження відповідного огляду була законною.
Дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Посилання у апеляційній скарзі на недотримання працівниками поліції порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними. Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 було чітко роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, суть вчиненого нею правопорушення, повідомлено про складення відносно неї протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, працівники поліції повідомили їй про необхідність залишатися на місці події та очікувати оформлення адміністративних матеріалів. Отже, ОСОБА_1 була обізнана про складення щодо неї адміністративних матеріалів та мала можливість скористатися своїми правами, надати пояснення, проте самоусунулась від цього, залишивши місце події, у зв'язку з чим підстави для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом відсутні.
Допущена у протоколі про адміністративне правопорушення описка щодо невірного зазначення адреси проживання ОСОБА_1 не впливає на правильність кваліфікації її дій та не ставить під сумнів висновок суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Такі обставини не виключають допустимість даного доказу.
Доводи захисника про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 ПДР спростовуються наявною у матеріалах справи постановою про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Окрім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було поінформовано про конкретну причину зупинки, тому, з огляду на обґрунтовану підозру щодо перебування її у стані сп'яніння, вона була зобов'язана виконати вимоги п.2.5 ПДР. Незгода з діями поліцейських щодо зупинки не звільняла ОСОБА_1 від цього обов'язку.
Невручення ОСОБА_1 акту огляду на стан сп'яніння та направлення до закладу охорони здоров'я, недоліки їх оформлення, тощо, не виключають наявності в її діях складу інкримінованого їй правопорушення, оскільки визначальним для кваліфікації є факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Наданий ОСОБА_1 медичний висновок №37 від 17.05.2025 не має правового значення для правильного вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення відносно неї складено не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у формі відмови від огляду, є формальним, а тому факт подальшого медичного огляду та його результати не спростовують події правопорушення і не можуть розцінюватися як обставина, що виключає вину особи. Відмова від проходження огляду на законну вимогу уповноваженої особи сама по собі утворює склад адміністративного правопорушення.
Судові рішення, на які посилався захисник в апеляційній скарзі, преюдиційного значення для вирішення даної справи не мають.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Кутлиєва Батира Наркулийовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич
.