Справа №286/2952/25 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
26 лютого 2026 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Борисюка Р.М.,
суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року,
по цивільній справі № 286/2952/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ Укр Кредит Фінанс», Товариство) задоволено частково.
Не погодившись із рішенням суду, 09 січня 2026 року в системі «Електронний суд» з порушенням строку на апеляційне оскарження представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подав апеляційну скаргу, у якій міститься клопотання про поновлення строку.
Як на підставу для його поновлення представник зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення надійшов до електронного кабінету Товариства в системі «Електронний Суд» - 09 грудня 2025 року, тому має право на поновлення строку.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Відповідно до ухвали суду, апеляційний суд визнав наведені причини для поновлення строку неповажними та запропоновано скаржнику звернутись з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказавши інші поважні причини пропуску такого строку.
На виконання вимог ухвали суду, скаржником подано заяву про усунення недоліків, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтуванні клопотання представник Товариства зазначив, що відсутність електричної енергії та стабільного інтернет-зв'язку об'єктивно заблокувала можливість використання підсистеми «Електронний суд», а тому не мав можливості подати апеляційну скаргу у встановлений процесуальний строк, однак здійснив всі об'єктивно можливі дії одразу після відновлення технічної можливості.
Також він посилається на практику ЄСПЛ (зокрема справи «Bellet v. France», «Delcourt v. Belgium», «Мірагель Есколано та інші проти Іспанії», «Перес де Рада Каван Іллес проти Іспанії»), вказуючи, що суди мають уникати формалізму, який обмежує доступ до правосуддя, тому вважає, що строк пропущено з поважних підстав.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Водночас суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які діяли добросовісно та пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Ураховуючи, обставини наведені представником Товариства у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення з наступних підстав:
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 року (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення представнику ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Керуючись ст. ст. 127, 260, 354, 374 ЦПК України, суд
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити.
Поновити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» строк на апеляційне оскарження рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 грудня 2025 року, як пропущений з поважних причин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді