Справа № 761/38924/25
Провадження № 3/761/1020/2026
22 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 27.08.2025 о 12:30 год. в приміщенні магазину «Фора» за адресою: м. Київ, пр-т Берестейський, 60, ОСОБА_1 , перебуваючи у торговому залі, таємно викрав з полиці магазину шоколад «Мілка» в кількості 4-х штук (вартість 276 грн. за одиницю). Сума матеріального збитку становить 920 грн без ПДВ.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
У судове засіданні ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2025 у справі № 761/38924/25 застосовано привід відносно ОСОБА_1 , виконання постанови доручено Управлінню патрульної поліції у м. Києві.
Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2025 співробітниками Управління патрульної поліції у м. Києві не виконана, ОСОБА_1 до суду не доставлений.
Як вбачається із рапорту інспектора М. Сафронова, 10.12.2025 було здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. Красилівська, буд. 6, стосовно здійснення примусового приводу ОСОБА_1 для розгляду справи. Проте, за вказаною адресою останнього виявлено не було.
Так, у судове засідання ОСОБА_1 викликався шляхом направлення повістки за адресою місця проживання, вказаної у матеріалах справи, зазначений у протоколі зі слів останнього. Також, викликався шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, вказаний у матеріалах справи, зазначений у протоколі зі слів останнього.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина правопорушника у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, заяві про кримінальне правопорушення, довідці про вартість викрадених товарів.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого адміністративного правопорушення, який свідчить про те, що ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення, його особу, відношення до вчиненого, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд вважає справедливим та достатнім для виховання ОСОБА_1 , з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 51, 245, 251, 252, 280 КУпАП, та ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот п'ять ) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: