СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/7230/26
ун. № 759/4241/26
27 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової і моральної шкоди, -
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової шкоди у розмірі 117 975,00 грн., моральної - 100 000,00 грн.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Матеріали справи передані судді 23 лютого 2026 року.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із ч.ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч зазначеним вимогам, позовна заява ОСОБА_1 не містить: 1) повного ім'я та по батькові відповідачів, представника позивача; 2) поштових індексів; 3) реєстраційного номеру облікової картки платника податків сторін; 4) адрес електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи.
Суд також зауважує, що щодо відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не надано жодних ідентифікуючих даних, з яких суд міг би встановити їх особу. Так, відсутнє повне ім'я та по-батькові відповідачів, дати їх народження та / або реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
За відсутності вказаних даних суд позбавлений можливості виконати вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України та направити запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачів.
Одночасно з тим, за відсутності ідентифікуючих даних відповідачів неможливо буде виконати рішення суду.
Крім того, всупереч положення п.п. 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу позивача на положення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦК України у відповідності до яких позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульовано відповідно до суті позову.
Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Позивач просить суд, зокрема: «Усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки шляхом: демонтажу металевого паркану; перенесення огорожі на межу ділянок; відновлення меж відповідно до кадастру».
Прохальна частина поданого ОСОБА_1 позову для суду є неконкретизованою, оскільки із неї неможливо достовірно встановити конкретно якої земельної ділянки стосуються позовні вимоги; невизначеними також є межі ділянок. Суд зауважує, що всі ці відомості необхідно зазначати у прохальній частині позовної заяви для належного виконання рішення суду у подальшому.
Суд звертає увагу, що однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність, яка проявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві суд не може виходити за межі заявлених вимог та ухвалювати будь-які судові рішення на підставі припущень про те, які саме вимоги бажала заявити особа.
Таким чином, позивач має уточнити зміст прохальної частини у відповідності до вищезазначених норм цивільного процесуального законодавства.
Одночасно з тим, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Досліджуючи матеріали, додані до позовної заяви, суд встановив відсутність копії позовної заяви з додатками у примірнику для відповідачів, що суперечить положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно з статтею 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової і моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко