Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2680/26
26 лютого 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026100070000257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026100070000257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, яке належить ОСОБА_4 а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:1375, площею 0,16 га, розташованої в с. Лісники Обухівського району Київської області; земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:007:0101, площею 0,1 га, розташованої в с. Юрівка Фастівського району Київської області; земельної ділянки з кадастровим номером 5122780200:02:002:1225, площею 0,1821 га, розташованої в Одеській області, Комінтернівському районі, с. Олександрівка; автомобіля марки HONDA HR-V 2020 р.в. ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена група осіб вчинила умисні дії, безпосередньо спрямовані на незаконне заволодіння майном шляхом обману, а саме - земельними ділянками, які належать на праві спільної сумісної власності подружжю, шляхом їх незаконного відчуження.
Потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , який є співвласником майна, що підлягає захисту.
Об'єктом злочинного посягання є, зокрема, земельна ділянка кадастровий номер 3222484501:01:001:1375, площею 0,16 га, розташована в с. Лісники Обухівської територіальної громади Київської області, а також ще дві земельні ділянки, що перебувають у спільній сумісній власності подружжя та зареєстровані на дружину потерпілого.
У ході моніторингу відкритих інтернет-ресурсів встановлено факт розміщення оголошення про продаж вказаної земельної ділянки, що свідчить про реальну та безпосередню загрозу її відчуження.
Разом із тим у ході досудового розслідування встановлено наявність інших об'єктів нерухомого майна, які належать дружині потерпілого та входять до складу спільної сумісної власності подружжя, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 5122780200:02:002:1225, площею 0,1821 га, розташованої в Одеській області, Комінтернівський район, с. Олександрівка (Олександрівська сільська рада), а також земельної ділянки кадастровий номер 3222481202:02:007:0101, площею 0,1 га, розташовану в с. Юрівка Фастівського району Київської області. З огляду на вже встановлений факт спроби реалізації однієї із земельних ділянок існує обґрунтований ризик вчинення аналогічних дій щодо інших об'єктів нерухомості з метою ускладнення або унеможливлення відновлення порушених прав потерпілого.
Крім того, у спільній сумісній власності подружжя перебуває транспортний засіб автомобіль марки HONDA HR-V 2020 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що також може бути об'єктом незаконного відчуження, оскільки аналогічна поведінка вже зафіксована щодо нерухомого майна. Враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, спрямованого на заволодіння майном шляхом обману, наявність фактичних дій з реалізації земельної ділянки свідчить про реальність ризику розпорядження усім майном, яке перебуває у спільній сумісній власності.
Зазначені земельні ділянки та транспортний засіб є безпосереднім предметом кримінально протиправних дій та відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, оскільки підтверджують об'єкт злочинного посягання, спосіб вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані для доведення умислу та механізму реалізації злочинного наміру. Існує реальна загроза їх подальшого відчуження, перереєстрації або зміни правового статусу, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання завдань кримінального провадження та забезпечення відновлення прав потерпілого.
При цьому, прокурор просить проводити розгляд клопотання без виклику осіб, майно яких арештовується з метою нерозголошення даних досудового розслідування та недопущення відчуження вказаного майна.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на специфіку кримінального правопорушення, що розслідується, та з метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає можливим проводити судовий розгляд клопотання без виклику власника майна.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі та просила задовольнити подане клопотання, долучила до матеріалів справи протокол допиту потерпілого від 24.02.2026.
Із урахуванням наведеного, враховуючи положення ч. 4 ст. 107 КПК України слідча суддя розглянула клопотання за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №12026100070000257 від 24.02.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Постановою слідчої слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 24.02.2026 року визнано речовими доказами у кримінальному проваджені № 12026100070000257 земельну ділянку кадастровий номер 3222484501:01:001:1375, площею 0,16 га, розташовану в с. Лісники Обухівського району Київської області; земельну ділянку кадастровий номер 3222481202:02:007:0101, площею 0,1 га, розташовану в с. Юрівка Фастівського району Київської області; земельну ділянку кадастровий номер 5122780200:02:002:1225, площею 0,1821 га, розташовану в Одеській області, Комінтернівському районі, с. Олександрівка; автомобіль марки HONDA HR-V 2020 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Із урахуванням наведеного, на даному етапі досудового розслідування слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що вказане майно є безпосереднім предметом кримінально протиправних дій, а отже таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на вказане на таке майно, є реальна загроза його подальшого відчуження, перереєстрації або зміни правового статусу, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання завдань кримінального провадження. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із урахуванням наведеного, слідча суддя дійшла висновку, що прокурором, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв'язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідча суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідча суддя дійшла висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3222484501:01:001:1375, площею 0,16 га, розташовану в с. Лісники Обухівського району Київської області; земельну ділянку кадастровий номер 3222481202:02:007:0101, площею 0,1 га, розташовану в с. Юрівка Фастівського району Київської області; земельну ділянку кадастровий номер 5122780200:02:002:1225, площею 0,1821 га, розташовану в Одеській області, Комінтернівському районі, с. Олександрівка; автомобіль марки HONDA HR-V 2020 р.в. ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , а тому клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026100070000257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12026100070000257 від 24.02.2026 на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме:
- земельну ділянку кадастровий номер 3222484501:01:001:1375, площею 0,16 га, розташовану в с. Лісники Обухівського району Київської області;
- земельну ділянку кадастровий номер 3222481202:02:007:0101, площею 0,1 га, розташовану в с. Юрівка Фастівського району Київської області;
- земельну ділянку кадастровий номер 5122780200:02:002:1225, площею 0,1821 га, розташовану в Одеській області, Комінтернівському районі, с. Олександрівка;
- автомобіль марки HONDA HR-V 2020 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , в частині заборони його відчуження у будь-який спосіб та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі вчинення з ним будь-яких правочинів.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1