Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11524/23
27 лютого 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про відвід судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у справі №758/11524/23, -
До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду справи №758/11524/23. Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_4 вказав на те, що суддя ОСОБА_5 без оголошення відкриття судового засідання, складу суду та проведення усіх підготовчих дій відповідно до положень ст. 342, 343 КПК України, відразу в хамській манері почала відчитувати його за неявку в судове засідання обвинуваченої ОСОБА_3 назвавши її його підлеглою. Хоча обов'язок забезпечення явки обвинуваченого на стадії досудового розслідування покладається не на адвоката, а на прокурора, суддя ОСОБА_5 фактично переклала на нього відповідальність за неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду. На його заперечення з приводу того, що захисник не несе відповідальності за дії клієнта, суддя ОСОБА_5 зробила йому кілька безпідставних зауважень, та після нетривалого монологу голослівно звинуватила його в перешкоджанні явки обвинуваченої до суду та фактично ототожнила його з обвинуваченою.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив його заяву задовольнити.
У судове засідання обвинувачена ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 не з'явились.
Вивчивши заяву про відвід судді, вважаю, що заява про відвід судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно статті 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений статтями 75 КПК України.
У відповідності до частини першої статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Дослідивши доводи заявника ОСОБА_4 про відвід судді у справі, суд приходить до висновку, що наведені в заяві підстави відводу, не вказують на наявність обставин, які можуть викликати сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_5 при розгляді даної справи.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій.
При цьому беручи до уваги, що у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23) передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Заявивши відвід судді ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 мотивував його тим, що хоча суддя ОСОБА_5 прямо і не висловлювалася в особистій зацікавленості у ході справи, разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішення від 24.05.1989 р. у «Справі Гаусшильдта» зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Оскільки, заявник ОСОБА_4 заявив відвід судді з підстав, які не передбачені нормами КПК України та зазначив лише свої суб'єктивні припущення, які нічим не підтверджуються, щодо упередженості та необ'єктивності судді, тому його заява про відвід судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Таким чином, аналіз доводів заяви ОСОБА_4 про відвід судді свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях заявника, при цьому суд звертає увагу на те, що здійснення, відповідно до закону, процесуальної діяльності суддею в ході розгляду будь-якої справи, не може бути підставою для відводу цього судді, оскільки не свідчить про наявність ознак необ'єктивності чи упередженості. Інших обставин, які б були підставою для відводу судді суду наведено не було.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суддя,-
Заяву захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду справи №758/11524/23, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1