печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31382/25-к
29 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024, у межах кримінального провадження №12022000000000640 від 14.07.2022, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.02.2024 у справі №757/4664/24-к на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:100:5452 - 0,08 га, зареєстровану за ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 та заборону державним органам та органам нотаріату вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, зміною цільового призначення, поділом, заставою або іншого виду зміни власників щодо земельної ділянки.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, кадастровий номер 3222480401:01:100:5452- 0,08 га, а отже, земельна ділянка не відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
У судовому засідання адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши позицію учасників судового провадження, вивчивши клопотання представника власника майна, письмові заперечення слідчого, дослідивши документи, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 та ч. 3ст. 209 КК України.
Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
За версією досудового розслідування 03.02.2005 Білогородською сільською радою, на підставі листа генерального директора Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» Державного комітету лісового господарства ОСОБА_6 від 25.10.2004 вих. № 01-850 (відповідь на лист сільському голові Білогородської сільської ради ОСОБА_7 від 13.10.2004 № 221) прийнято рішення № 5, яким припинено право користування земельними ділянками ДАГО «Київліс», що розташовані в межах с. Білогородки, площею 8,3 га в кварталі 51 виділ 8.
В подальшому вказані земельні ділянки, безкоштовно передано Білогородською сільською радою фізичним особам на порушення вимог земельного законодавства.
На думку органу досудового розслідування до вчинення зазначених кримінальних правопорушень причетний, зокрема ОСОБА_5 .
Постановою слідчого, зокрема, вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024 у справі №757/4664/24-к накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:100:5452 - 0,08 га.
Із кримінального провадження № 12022000000000640 від 14.07.2022 виділено окреме кримінальне провадження № 12024000000001154 від 18.06.2024 в якому на даний час здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення ряду злочинів, передбачених різними статтями КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, метою арешту майна відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу ні у кримінальному провадженні №12022000000000640 від 14.07.2023 ні у кримінальному провадженні № 12024000000001154 від 18.06.2024.
Також судом встановлено, що земельна ділянка була набута ОСОБА_8 у 2001 року, а пізніше - передана ОСОБА_5 за договором дарування, тож твердження, що ОСОБА_9 було виділено у власність дану земельну ділянку є таким, що не відповідає дійсності, оскільки у 2001 році ОСОБА_9 ще не перебував на посаді землевпорядника сільської ради.
Таким чином слідчий суддя вважає, що представником доведено, що вказана земельна ділянка набута ОСОБА_5 у визначений законом спосіб, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Разом з тим, зазначені обставини слідчим не спростовані.
Окрім цього, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного та не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження або особою, яка в силу закону несе відповідальність за завдану кримінальним правопорушенням шкоду.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).
Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для скасування арешту, з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а також у зв'язку із відсутністю обґрунтованих підстав для його застосування, оскільки земельна ділянка набута у встановленому законом порядку, що слідчим чи прокурором не спростовано, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024, у межах кримінального провадження №12022000000000640 від 14.07.2022 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024 у справі № 757/4664/24-к, а саме з земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:100:5452 - 0,08 га, зареєстрована за ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 та заборону державним органам та органам нотаріату вчиняти будь-які дії пов'язані з відчуженням, зміною цільового призначення, поділом, заставою або іншого виду зміни власника щодо земельної ділянки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1