печерський районний суд міста києва
757/60901/25-к
1-кс-13429/26
15 січня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 16.12.2024 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 42024000000001190 від 30.10.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 42024000000001190 від 30.10.2024, яка полягає у неповерненні майна, вилученого 16.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме:
- оригінал договору купівлі-продажу частки у статному капіталі ТОВ «УКРТАК.ЮА» (ідентифікаційний код 44769530) від 19.06.2023, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;
- оригінал акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ «УКРТАК.ЮА» (ідентифікаційний код 44769530) від 19.06.2023, підписаного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;
- копія паспорту ОСОБА_7 ;
- оригінал довіреності від ОСОБА_7 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 16.12.2024 було проведено обшук у вказаному об'єкті нерухомого майна на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 у справі № 757/55262/24-к, під час виконання якої вилучено майно, на яке до цього часу не накладено арешт, володілець майна не має жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.
У судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явилася, про розгляд провадження повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутності, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Разом з тим, до суду надійшли письмові заперечення за підписом старшого слідчого в ОВС ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , у яких останній просить відмовити у задоволенні скарги, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 у справі № 757/55262/24-к прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення вказаних речей та такі вилучені речі не є тимчасово вилученим майном у розумінні частини сьомої статті 236 КПК України. Крім того, зазначено, що майно, вилучене згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/55262/24-к від 26.11.2024 було предметом судового оскарження у слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/ 13888/24-к від 27.05.2024 та слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва встановлено, що майно, а саме: оригінал договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі «Укртак.юа» та оригінал акту приймання передачі частки у статутному капіталі, на поверненні якого наполягає заявник, містять підписи ОСОБА_4 , який є директором «Укртак.юа», а тому вказані документи підпадають під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/55262/24-к від 26.11.2024, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих документів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним майном до вирішення питання про арешт майна, а тимчасово вилученим майном може бути у вигляді речей, документів, грошей, тощо.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені статтями 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Виходячи з цього, відповідно до статті 169 КПК України вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001190 від 30.10.2024 за 4 ст. 191 КК України.
26.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/55262/24-к задоволено клопотання старшого слідчого ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 , з метою виявлення та вилучення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження та фіксації обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що вказані у скарзі вимоги вже були предметом розгляду та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 757/13888/25-к скаргу задоволено частково, зобов'язано уповноважену особу ГСУ Національної поліції України у кримінальному № 42024000000001190 від 30.10.2024 повернути ОСОБА_4 копію паспорту ОСОБА_7 та оригінал довіреності від ОСОБА_7 , у задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Як зазначено у пункті 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії», право на справедливий розгляд у суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, з-поміж іншого, верховенство права як частину спільної спадщини договірних сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
Ураховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку, що ініційоване у скарзі питання вже було предметом судового розгляду, за результатами якого ухвалено судове рішення, яке не підлягає оскарженню і є остаточним.
Виходячи із сукупності вказаного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки дане питання вже вирішено.
Крім того, слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги в частині визнання незаконною бездіяльності уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, з огляду на те, що кримінальним процесуальним законодавством не передбачено визнання бездіяльності незаконною, оскільки, згідно зі статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити чи вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 7-9, 22, 26, 100, 167, 169, 170, 171, 173, 303-307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1