печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11014/26-к
25 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: не з'явився,
власника майна: не з'явився,
представника власника майна: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року, -
Прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року, а саме: грошові кошти у сумі 36 500 доларів США; Грошові кошти у сумі 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США (KB02158789, KB86842548, KB41432485, HH 76811827, KL92810738), вилучені 16.02.2026 року за результатом проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001180, розпочатому 08.12.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді інспектора кадрів відділу кадрового забезпечення СКП ВП № 1 РУП № 2 ГУНП у Львівській області, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Національної поліції України, будучи обізнаними про ведення РФ збройної агресії проти України з 24.02.2022 року та про залучення Збройних сил України та інших військових формувань до відсічі вказаній агресії, а також про факт проведення на території України активних мобілізаційних заходів, а також будучи обізнаними в силу широкого висвітлення в засобах масової інформації про існуючі в Україні способи ухилення осіб від призову на військову службу, розуміючи, що працевлаштування до підрозділів Національної поліції України, надаватимуть громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, можливості отримати відстрочку від призову і що цим самим створюватимуться штучні умови для виведення чоловіків з-під мобілізаційного ресурсу держави, послаблюватиметься комплектування Збройних Сил України в умовах збройної військової агресії зі сторони РФ, вчинили злочинні дії, направлені на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період за таких обставин.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності 3 організації протиправного механізму з влаштування громадян України до лав Національної поліції України за грошову винагороду в сумі від 3 до 6 тис. доларів США з метою подальшого бронювання та уникнення мобілізації можливо причетні старший інспектор відділу кадрового забезпечення УПО у Львівській області ОСОБА_6 , начальник відділу кадрового забезпечення УПО у Львівській області ОСОБА_7 та заступник начальника кадрів УПО у Львівській області ОСОБА_4 , які сприяли та здійснили оформлення необхідних документів для працевлаштування ОСОБА_8 та подальшого його бронювання.
16.02.2026 року у період часу з 13 год. 55 хв. по 14 год. 29 хв. прокурором другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , з метою врятування майна, яке має важливе значення для досудового розслідування та може бути доказом під час судового розгляду, у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук у квартирі за місцем проживання заступника начальника кадрів УПО у Львівській області ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 464166483 від 13.02.2026 року належить на праві власності ОСОБА_10 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 2243, виданий 11.10.2017.
За результатами проведення обшуку вилучено: грошові кошти у сумі 36500 доларів США; грошові кошти у сумі 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США (KB02158789, KB86842548, KB41432485, HH 76811827, KL92810738).
Постановою Прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 від 16.02.2026 року вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року.
З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речового доказу, в сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку, оскільки таке майно може бути приховане, відчужене, пошкоджене або знищене, а також враховуючи, що вказане майно містить відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР та розслідуються у вказаному провадженні.
25.02.2026 рок на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від представника ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 надійшли заперечення на клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, відповідно до якого останній зазначив, що клопотання прокурора про арешт майна є необґрунтованим, відсутні підстави та мета накладення арешту на вилучені кошти, а також, вказані грошові кошти в розмірі 36 500 доларів США належать не ОСОБА_14 , чи її чоловіку ОСОБА_4 , а її батькам ОСОБА_12 та ОСОБА_15 . З урахуванням викладеного, представник просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання та зобов'язати орган досудового розслідування повернути вилучене майно.
В судове засідання 25.02.2026 року прокурор, власники майна та його представник не з'явились, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно з ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001180, розпочатому 08.12.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
16.02.2026 року у період часу з 13 год. 55 хв. по 14 год. 29 хв. прокурором другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , з метою врятування майна, яке має важливе значення для досудового розслідування та може бути доказом під час судового розгляду, у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук у квартирі за місцем проживання заступника начальника кадрів УПО у Львівській області ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 464166483 від 13.02.2026 року належить на праві власності ОСОБА_10 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 2243, виданий 11.10.2017.
За результатами проведення обшуку вилучено: грошові кошти у сумі 36500 доларів США; грошові кошти у сумі 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США (KB02158789, KB86842548, KB41432485, HH 76811827, KL92810738).
Постановою Прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 від 16.02.2026 року вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року.
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено в ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Щодо заперечень представника власника майна про належність вилучених коштів іншим особам, слідчий суддя зазначає, що відповідні відомості належним чином та доказами (приклад: договорами, письмовими поясненнями, поясненнями свідків) не підтверджуються, а отже не можуть бути взяті до уваги.
Крім того, відповідно до протоколу обшуку, будь-яких зауважень до проведення обшуку, а також зазначення, що відповідні грошові кошти належать іншим особам власником відповідної квартири ОСОБА_14 не зазначено, а отже на момент проведення обшуку обставини на які посилається представник ОСОБА_12 у запереченнях на клопотання про арешт майна не мали такого підтвердження.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Зважаючи на те, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям речових доказів, постановою слідчого його визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, незастосування накладення арешту на майно може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його приховування, пошкодження, псування, зникнення, знищення, використання, перетворення, слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення речових доказів, накласти арешт на вищезазначене майно.
За таких обставин, клопотання Прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 98, 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання Прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 року на майно, а саме: грошові кошти у сумі 36 500 доларів США; Грошові кошти у сумі 500 доларів США, номіналом по 100 доларів США (KB02158789, KB86842548, KB41432485, HH 76811827, KL92810738), вилучені 16.02.2026 року за результатом проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ..
Роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що за їх клопотанням арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1