про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа №348/3296/25
Провадження №1-кп/348/169/26
25 лютого 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.
Ухвалою судді від 23.02.2026 року кримінальне провадження було прийнято до провадження судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.
24.02.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у даному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, з підстав, викладених у його клопотанні, вважає за необхідне продовжити відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів із визначенням застави в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не зникли. Вважає, що на даний час відсутні будь-які інші підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що має незадовільний стан здоров'я, однак, до адміністрації установи з даного приводу він не звертався. Надав копії виписок з медичних установ.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ризики, які були підставою обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час зменшилися, обвинувачений не має наміру ухилятися від правосуддя, більше користі суспільству він принесе, перебуваючи на волі та проходячи військову службу. З цих підстав клопотання прокурора просив залишити без задоволення, вважає, що запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд повинен перевірити обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.11.2025 з визначенням застави -30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840,00 грн. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.11.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.12.2025, раніше визначений розмір застави залишений.
В подальшому, ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2025 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою було продовжено до 26.02.2026, раніше визначений розмір застави залишений без змін.
Завершити розгляд вказаного кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою суд вважає неможливим, оскільки судовий розгляд справи триває, Ухвалою судді від 23.02.2026 року кримінальне провадження було прийнято до провадження судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час вирішення питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали.
Так, судом встановлено, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду, не зменшився та не перестав існувати, з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість понесеного покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які на даний час не допитані та які можуть надати покази щодо викриття протиправної діяльності останнього, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. При цьому суд приймає до уваги те, що судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався, свідки судом допитані не були.
Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що під час проведення досудового розслідування вилучено вибуховий пристрій- гранату М67.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що обвинувачений розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробити відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду.
Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Посилання захисника про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, суд вважає необґрунтованим, оскільки враховує характер обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, наявність встановлених ризиків, що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченим самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.
При цьому, на думку суду, та обставина, що обвинувачений ОСОБА_4 до затримання проживав з дружиною та неповнолітнім сином, не свідчить про відсутність підстав вважати, що обвинувачений не зможе переховуватися від суду, вживати заходів для уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, суд враховує, що обвинувачений в будь-який момент може змінити місце проживання.
Стороною захисту не надано суду достатніх даних на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість їх уникнення шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.
Обставин, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України судом не встановлено.
Посилання обвинуваченого на незадовільний стан здоров'я, суд не може прийняти до уваги, оскільки з наданих медичних документів, вбачається, що після стаціонарного лікування у квітні 2025 року обвинувачений виписаний з покращенням, крім того, до адміністрації установи з приводу стану свого здоров'я він не звертався.
Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходять за межі розумного строку, який узгоджується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, його особу (раніше не судимий), вагомість наявних доказів вчинення ним даного злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків (одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину), також враховує наслідки злочину, приймає до уваги те, що судове провадження на даний час триває, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, а тому суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2025 року в сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., і обов'язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_4 , на думку суду слід залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 376, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Пнів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 10 годин 00 хвилин - 26 квітня 2026 року, з визначенням розміру застави.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області: UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками в даному кримсінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають дозвіл виїзду за межі країни.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений 27 лютого 2026 року о 08-45 год.
Суддя ОСОБА_1