Справа №345/7508/25
Провадження № 2/345/654/2026
26.02.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Сирка Й.Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно за законом. Позовні вимоги мотивує тим, що після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виступає єдиним спадкоємцем за законом. Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у АДРЕСА_1 належав до майна колгоспного двору, головою якого була спадкодавець. Членами її сім'ї виступали: позивачка ОСОБА_1 (донька) та її чоловік - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також онука ОСОБА_5 . До складу спадкового майна належали також земельні ділянки. Мати залишила заповіт на користь своєї онуки ОСОБА_5 , яка у межах визначеного законом строку для прийняття спадщини відмовилися від неї на користь позивачки. Після смерті матері звернулася до Калуської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріус Федина А.М. 02.12.2025 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що нерухоме майно як об'єкт спадкування належало до майна колгоспного двору, у якому частка спадкодавця не визначена. При цьому, на земельні ділянки нотаріусом позивачці видано свідоцтва про право на спадщину за законом 20.05.2021 та 02.12.2025. В зв'язку з тим, що іншим способом захистити спадкові права позивач не має можливості, вимушена звернутися до суду за захистом свого неоспорюваного права.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2026 підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 не з'явилися, однак подали до суду заяви, в якій зазначили про можливість розгляду справи без їхньої участі, позовну заяву підтримують у повному обсязі та просять її задоволити.
Відповідач ОСОБА_7 також не з'явилася до суду, однак подала до суду заяву, згідно з якою просить розглядати справу без її участі, позов визнає, оскільки відмовилася від належної їй частки у спадщині бабусі на користь матері, яка є позивачем у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Крім того, з 15.04.1991 введений в дію Закон України «Про власність», згідно з положеннями якого власність колгоспного двору припинила своє існування. Тому, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке існувало до 15.04.1991 мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору.
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 проживали в ньому і брали участь у веденні спільного господарства. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних осіб.
Відповідно до ст.370 ЦК України частки у спільній сумісній власності є рівними, а згідно ст.369 ЦК України співвласники майна користуються ним спільно, розпорядження майном здійснюється за згодою всіх співвласників.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.01.1981 батьками ОСОБА_5 виступають позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, шлюб між позивачкою та її чоловіком розірвано, про що внесено актовий запис № 29 від 11.03.2004 (а.с.17).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Копанківської сільської Ради народних депутатів 21.09.1990 (а.с.13), житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 належав до майна колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою виконкому Калуської міської ради від 03.12.2025 № 102 на час смерті ОСОБА_8 в будинку на АДРЕСА_3 були зареєстровані в період 1991-1995 роки 4 особи, серед яких донька, її чоловік та онука позивачки (а.с.14).
Водночас, після смерті ОСОБА_3 , 1934 року народження, її доньці - позивачці у цій справі видано свідоцтва про право на спадщину за законом на належні померлій на праві власності земельні ділянки у с.Копанки Калуського району Івано-Франківської області площею 0,0063 га та 1,1004 га відповідно (а.с.9-10).
Згідно з постановою нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Федини А.М. від 02.12.2025 (а.с.6) позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище домоволодіння, яке належало до майна колгоспного двору без визначення частки померлого спадкодавця.
Відповідно до складеного ОКП «Івано-Франківське БТІ» технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 20.09.2025 до складу домоволодіння входять: житловий будинок «А» житловою площею 55,6 кв.м та загальною площею 92,9 кв.м., стайня «Б» площею 27,2 кв.м., стодола «В» площею 38,2 кв.м., сарай «Г» площею 6,0 кв.м., убиральня «Д» площею 1,3, кв.м., літня кухня «Е» площею 42,8 кв.м., сарай «Є» площею 16,3 кв.м., ворота №1 площею 7,4 кв.м., огорожа № 2 площею 44,7 кв.м., половина криниці під № 3 площею 6м/пг, огорожа під №4 площею 41,6 кв.м., огорожа під № 5 площею 57,1 кв.м., огорожа під №6 площею 25,7 кв.м., криниця під №7 площею 5м/пг та ворота під №8 площею 4,7 кв.м.; ринкова вартість домоволодіння відповідно до Звіту про оцінку майна ТОВ «Оцінка і партнер» становить 150 тис. грн на 04.12.2025 (а.с. 21-42).
Отже, після смерті матері позивачки ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй частину в домоволодінні, яке належало до майна колгоспного двору. Спадкоємцями померлої виступили онука ОСОБА_9 та позивачка у справі, при цьому донька позивачки відмовилася від прийняття спадщини на користь своєї матері.
Донька позивачки ОСОБА_2 не бажає оформляти свої права на частку у майні колгоспного двору.
За таких обставинах, єдиним способом реалізації спадкових прав позивачки після смерті матері є визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Вирішуючи зазначений спір судом враховується, що за змістом ст.392 ЦК України судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивачки право власності, набуте раніше на законних підставах.
Відповідно до встановлених обставин цієї справи, інших спадкоємців за законом чи заповітом на спадкове майно немає, будь які інші особи не претендують на спадкове майно.
Оцінивши в сукупності зібрані докази суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані у справі докази та належна їх правова оцінка вказують на наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.12, 81, 137, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в цілому на спадкове майно за законом, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, які розташовані на АДРЕСА_4 , до складу яких належать: житловий будинок «А» житловою площею 55,6 кв.м та загальною площею 92,9 кв.м., стайня «Б» площею 27,2 кв.м., стодола «В» площею 38,2 кв.м., сарай «Г» площею 6,0 кв.м., убиральня «Д» площею 1,3, кв.м., літня кухня «Е» площею 42,8 кв.м., сарай «Є» площею 16,3 кв.м., ворота №1 площею 7,4 кв.м., огорожа № 2 площею 44,7 кв.м., половина криниці під № 3 площею 6м/пг, огорожа під №4 площею 41,6 кв.м., огорожа під № 5 площею 57,1 кв.м., огорожа під №6 площею 25,7 кв.м., криниця під №7 площею 5м/пг та ворота під №8 площею 4,7 кв.м.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повне рішення складено та підписано 26.02.2026.
Суддя