Справа №345/6/26
Провадження № 1-кп/345/176/2026
24.02.2026 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження №12024090000000234 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.27, ч.4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 146, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.1 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.27, ч.4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 146, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_5 , пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.1 ст.317 КК України, ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України.
Від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Мотивує його тим, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.27, ч.4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 146, ч.1 ст.309 КК України, як вказують обставини даного кримінального провадження, є організатором злочинної групи, яка вчиняла тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.1 ст.317 КК України, серед яких є особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 КК України, діяв у складі організованої злочинної групи, яка вчиняла тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України, серед яких є злочин із погрозою застосування насильства. З викладеного вище вбачається, що обвинувачені вчинили кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, у зв'язку з чим існують ризики, які дають підстави вважати, що вони з метою уникнення від кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити кримінальні правопорушення.
Захисниця ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що стосовно призначення справи до судового розгляду заперечень не має. Щодо продовження запобіжного заходу її підзахисному у вигляді тримання під вартою, то клопотання не містить обґрунтованих ризиків передбачених КПК України, її підзахисний не має наміру переховуватися від суду, у нього є сім'я. Його матір часто хворіє, у неї відбуваються гіпертонічні кризи. Свідки по даній справі допитані, впливати на них її підзахисний не буде у жодному разі. Виїхати за кордон він теж не може, оскільки є військовозобов'язаний. Зазначила, що вказані прокурором ризики є голослівними та нічим не підтверджені. Окрім того захисниця зачитала клопотання Громадської організація «КЛУБ ПАРАХОКЕЮ «КАЛУШ», до складу якої входять ветерани та учасники бойових дій російсько-української війни, які звертаються до суду з проханням врахувати позитивну характеристику особи ОСОБА_4 . Така організація готова взяти на себе громадські зобов'язання щодо сприяння належній поведінці ОСОБА_4 у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, зокрема на тримання під вартою із визначенням розміру застави або домашній арешт. Організація гарантує його належну поведінку, зобов'язується здійснювати громадський нагляд за дотриманням ОСОБА_4 процесуальних обов'язків і сприяти його працевлаштуванню в межах діяльності організації. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та визначити її підзахисному заставу.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію своєї захисниці.
Захисник ОСОБА_9 , у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід його підзахисному ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт. Підзахисний довший час перебуває під вартою, його стан здоров'я погіршився.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Захисниця ОСОБА_10 , у судовому засіданні просила змінити запобіжний захід її підзахисному ОСОБА_6 на домашній арешт. Прокурором не наведено вагомих доказів, а ризики не обґрунтовані та містять суперечності, зокрема прокурором вказано, що ОСОБА_6 не працює, та є військовослужбовцем. Загальновідомо, що особа, яка перебуває на військовій службі не може працевлаштуватись. Окрім того у нього на утриманні є малолітня дитина та він хворіє, що підтверджено медичними документами.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Захисниця ОСОБА_11 у судовому засіданні просила змінити запобіжний захід її підзахисному ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт. Наведені прокурором ризики не обґрунтовані, хоча чинний КПК України ставить за обов'язок обґрунтувати кожен ризик.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подані ним клопотання та просив суд їх задоволити. Щодо задоволення клопотань захисників обвинувачених заперечив.
Представницею обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 23.02.2026 подано скаргу про визнання протиправними дій старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування щодо відновлення кримінального провадження №12024090000000234 постановою від 05 грудня 2025 року. На обґрунтування поданої скарги зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження №12024090000000234 від 01.04.2024 не зупинялося; постанова про зупинення стороні захисту не надавалася та відповідно жодні відомості з цього приводу слідчим у ЄРДР не вносилися. Незважаючи на такі обставини, а також зазначені норми, кримінального процесуального закону, старшим слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 від 05 грудня 2025 року відновлено досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024090000000234 від 01.04.2024 на підставі постанови від 05 грудня 2025 року. Вчинивши такі дії, слідчий у кримінальному провадженні вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки здійснив повноваження на відновлення досудового розслідування з порушенням процесуальної форми його реалізації відновив досудове розслідування, яке не було зупинене.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 заявлені вимоги скарги з наведених мотивів підтримали повністю та просили суд її задоволити.
Інші обвинувачені та їх захисники в підготовчому судовому засіданні скаргу підтримали та просили задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення вказаної скарги заперечив, оскільки такого процесуального рішення суду не передбачено статтею 314 КПК України. Просив суд у задоволенні скарги відмовити.
Представницею обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 23.02.2026 подано скаргу про визнання протиправними дії старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування щодо вручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 13.11.2025 у кримінальному провадженні №12024090000000234. На обґрунтування поданої скарги зазначає, що слідчим було порушено процедуру зміни раніше повідомленої підозри та вручення нової підозри у відсутності захисника, та порушення інших норм КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 заявлені вимоги скарги з наведених мотивів підтримали повністю та просили суд її задоволити.
Інші обвинувачені та їх захисники в підготовчому судовому засіданні скаргу підтримали та просили задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення вказаної скарги заперечив, оскільки такого процесуального рішення суду не передбачено статтею 314 КПК України. Просив суд у задоволенні скарги відмовити.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Кримінальне провадження підсудне Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта прокуророві судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.
В підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Підстав для судового розгляду кримінального провадження судом присяжних чи колегіально судом у складі трьох суддів не вбачається.
Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 був обраний та продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою. Востаннє, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. 06.01.2026.
У зв'язку з тим, що судовий розгляд продовжується, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, то за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження заходу у виді тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою.
Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 яких обвинувачено у вчинені кримінальних правопорушеннях, які є тяжкими та особливо тяжкими, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставні, а тому обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 термін обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк 60 днів з 24.02.2026 до 25.04.2026 включно.
При цьому суд бере до уваги наступне.
Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).
Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред'явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 .
Щодо заявленого клопотання Громадською організацією «КЛУБ ПАРАХОКЕЮ «КАЛУШ», суд звертає увагу, що заявниками не було надано суду жодних доказів, з яких би суд міг встановити чи заслуговують поручителі на довіру, чи здатні поручителі достатньо впливати на обвинуваченого ОСОБА_4 , щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку та реально забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, їх тяжкості.
Представниками «КЛУБ ПАРАХОКЕЮ «КАЛУШ» не доведено наявності достатніх підстав для зміни запобіжного заходу, не зазначено обставин, які були невідомі суду та які не були враховані під час розгляду клопотань про продовження запобіжного заходу.
Враховуючи обставини, за яких судом обвинуваченим було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу обвинувачених, а саме: їх вік, стан здоров'я.
Суд вважає, що обраний відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості вчинених кримінальних правопорушеннях, що їм інкримінується, яке відносяться до категорії тяжких та особливого тяжких злочинів, санкція ч.3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, санкція ч.4 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
А тому, враховуючи те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливого тяжких злочинів, наявність ризиків вчинення обвинуваченими дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що підстави, за яких було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не пропали та мають високу вірогідність у зв'язку із можливістю найсуворішого покарання, а тому є виправданим продовження застосування запобіжного заходу на 60 днів.
Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При цьому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як про те клопочуть захисники обвинувачених, хоча і накладатимуть на них менше обмежень та менший рівень страждання і труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ. Крім того, домашній арешт, на думку суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, з урахуванням характеру висунутого обвинувачення.
За таких обставин необхідно визнати, що через існування вказаних процесуальних ризиків лише тримання обвинувачених під вартою забезпечить їхню належну процесуальну поведінку, а тому у задоволені клопотання захисників обвинувачених про зміну їм запобіжного заходу слід відмовити.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 . Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та щодо злочину вчиненого із погрозою застосування насильства.
З огляду на викладене, суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно задоволити.
Продовжуючи обвинуваченим строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинувачених від суду, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченим слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів.
Щодо поданої скарги про визнання протиправними дій старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування щодо відновлення кримінального провадження №12024090000000234 постановою від 05 грудня 2025 року, суд приходить до наступного висновку.
Нормою ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-1 частини першої статті 303 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 -316 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 303 КПК України від час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті, а саме: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
Тобто, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора лише згідно з правилами, визначеними статтями 314-316 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 314 КПК України визначено вичерпний перелік процесуальних рішень, які у підготовчому судовому засіданні має право прийняти суд (затвердити угоду; закрити провадження; повернути обвинувальний акт прокурору; направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта).
Натомість доводи скарги сторони захисту стосуються виключно законності дій слідчого щодо проведення його процесуальних дій у даному кримінальному провадженні тобто, на думку суду, стосуються процесуального питання щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні.
Проте, згідно вимог ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Суд, відповідно до вимог статей 314-316 КПК України, не вправі виходити за межі наданих йому нормами КПК України повноважень при проведенні підготовчого судового засідання та вдаватись фактично до оцінки інших процесуальних документів у кримінальному провадженні, що не передбачено стадією підготовчого провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що у задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 на рішення у формі постанови слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 від 05.12.2025 про відновлення кримінального провадження №12024090000000234 слід відмовити.
Щодо поданої скарги про визнання протиправними дії старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування щодо вручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 13.11.2025 у кримінальному провадженні №12024090000000234, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов'язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі щодо повідомлення особі про підозру чи зміни підозри, оскільки відповідно до ст. 314-316 КПК України з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаній скарзі факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.
З огляду на те, що сторона захисту у скарзі та у наданих суду поясненнях просить зазначені нею порушення норм кримінального процесуального закону органом досудового розглянути саме під час вирішення питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд вважає за необхідне визнати таку скаргу передчасною, у зв'язку з чим відмовити у її задоволенні. При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.
Під час підготовчого засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Учасники процесу висловили думку про можливість призначення судового розгляду.
Дата судового засідання узгоджена зі сторонами кримінального провадження.
Таким чином є достатні підстави для призначення судового розгляду даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 194, 291, 314-317 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про визнання протиправними дій старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування щодо відновлення кримінального провадження №12024090000000234 постановою від 05 грудня 2025 року - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про визнання протиправними дії старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування щодо вручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 13.11.2025 у кримінальному провадженні №12024090000000234 - відмовити.
Завершити підготовку до судового розгляду.
Призначити кримінальне провадження № 12024090000000234 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.27, ч.4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 146, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.1 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України до розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду о 13.00 год. 30.03.2026 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком 60 днів починаючи з 24.02.2026 до 25.04.2026 включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком 60 днів починаючи з 24.02.2026 до 25.04.2026 включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Стрий Львівської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком 60 днів починаючи з 24.02.2026 до 25.04.2026 включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області зареєстрованого та жителя АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком 60 днів починаючи з 24.02.2026 до 25.04.2026 включно.
Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Копію ухвали для виконання продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12).
Копію ухвали вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в частині продовження запобіжного заходу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: