Справа № 344/3845/26
Провадження № 1-кс/344/1845/26
27 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №62024140150000176 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140150000176 від 26.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2024, ОСОБА_7 діючи умисно, спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , скориставшись тяжким суспільним становищем щодо обмеження конституційних прав громадян України в частині обмеження виїзду за межі території України чоловікам віком від 23 до 60 років, організували злочинну схему незаконного переправлення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через державний кордон України.
Так, ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підшукав чоловіків, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України - громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, на початку жовтня 2024 року ОСОБА_7 за допомогою мобільного інтернет - зв'язку зв'язавшись із ОСОБА_11 , запропонував йому механізм перетину кордону поза межами пунктів пропуску на ділянці кордону, що знаходиться в межах Івано-Франківської області за грошову винагороду в сумі 7500 доларів США, на що останній погодився, а також за невстановлених обставин запропонував ОСОБА_12 аналогічний механізм перетину кордону поза межами пунктів пропуску, на що останній теж погодився. Крім того, ОСОБА_7 про підшуканих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , з метою організації подальших їх спільних злочинних дій. Зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до створеного ними злочинного задуму, з метою конспірації злочинних дій на своїх транспортних засобах мали перевозити ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по території Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області до визначеного місця їх зустрічі із ОСОБА_4 неподалік с. Голошина Верховинського району Івано-Франківської області. На виконання спільного злочинного плану, 12.11.2024 близько 16 год 35 хв ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_7 прибув до супермаркету «Торба» за адресою вул. І. Франка, 12В с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, де його зустрів ОСОБА_8 та надав вказівку сідати у салон його автомобіля марки «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 . Надалі, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 на автомобілі марки «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 перевозив ОСОБА_11 по території Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області та надав вказівки і поради щодо подальшого незаконного перетину кордону і цього ж дня близько 18 год 15 хв прибув до одного із закладів харчування в с-ще Кути Косівського району Івано-Франківської області. Близько 19 год 12 хв до вказаного закладу на автомобілі марки «Mercedes-Benz GL 320 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 прибув ОСОБА_10 , а пізніше близько 19 год 51 хв прибув ОСОБА_7 . Надалі, ОСОБА_7 перебуваючи спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на території вказаного закладу, о 19 год 53 хв отримав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 7500 доларів США за незаконне переправлення його через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, після чого за їхньою вказівкою сів в автомобіль марки «Mercedes-Benz GL 320 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 для подальшого руху в сторону державного кордону України. Крім того, перебуваючи біля вказаного закладу о 19 год 59 хв до автомобіля марки «Mercedes-Benz GL 320 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 в якому вже знаходились ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , сів ОСОБА_12 для подальшого спільного із ОСОБА_11 незаконного перетину кордону. Відтак, ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів 12.11.2024, в період часу з 19 год 59 хв по 21 год 38 хв, на автомобілі марки «Mercedes-Benz GL 320 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 із с-ще Кути Косівського району Івано-Франківської області до с. Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області, під час якого надав вказівки та поради щодо подальшого незаконного перетину кордону. Зупинившись приблизно о 21 год 38 хв неподалік с. Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_10 надав вказівку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 направитись та сісти до ОСОБА_8 в автомобіль марки «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 для подальшого руху в сторону державного кордону України. Надалі, ОСОБА_8 на автомобілі марки «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 перевозив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по території Верховинського району Івано-Франківської області в сторону державного кордону України та приблизно о 21 год 43 хв надав вказівку останнім направитись в автомобіль марки «Nissan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_3 , де їх вже очікував ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_9 керуючи автомобілем марки «Nissan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_3 здійснював перевезення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по території Верховинського району Івано-Франківської області в сторону державного кордону України при цьому надававши вказівки та поради щодо подальшого незаконного перетину кордону. Зупинившись близько о 22 год 48 хв неподалік с. Голошина Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 направитись в сторону річки, де їх вже очікував ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_4 провів інструктаж ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо їх дій та поведінки при подальшому супроводженні в напрямку кордону та здійснив супровід пішим ходом останніх, через гірську місцевість Верховинського району Івано-Франківської області, в напрямку лінії розмежування державного кордону України із Республікою Румунія. Завершивши супровід ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_4 вказав на розташування лінії розмежування державного кордону України із Республікою Румунія, яку останні повинні перетинати самостійно. За організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 отримали грошові кошти у розмірі 7500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.11.2024 становило 309 735,75 грн.
26 лютого 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - дев'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах обшуку, протоколах допитів свідків, протоколах впізнання, протоколах огляду та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик є реальним, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема шляхом незаконного перетину держаного кордону України поза межами пунктів пропуску;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 знайомий з іншими підозрюваними, а також те, що під час проведення досудового розслідування йому стануть відомі повні анкетні дані свідків у цьому кримінальному провадженні, останній може вступати з ними у поза процесуальні відносини та схиляти їх до зміни наданих слідству показів, які є важливими та мають істотне значення для провадження і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, остільки ОСОБА_4 відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, останній може підшукати осіб, які можуть надати вигідні для нього неправдиві показання для спотворення фактичних обставин вчинення злочину.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Крім того, до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у відповідності до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. А тому підстав для застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не має. Окрім цього, вказаний запобіжний захід недостатній для запобігання зазначеним ризикам.
Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених в ньому.
Захисник у судовому засіданні не заперечив проти застосування запобіжного заходу, але просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави в межах 200 тисяч гривень, оскільки підозрюваний працює та йому потрібно утримувати сім'ю, на його утриманні перебуває дружина та троє дітей.
Підозрюваний підтримав думку захисника та просив застосувати заставу.
Прокурор не заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави, якщо підозрюваний має можливість її внести в розмірі визначеному слідчим суддею.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
26 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного злочину, обставини його вчинення, наявність постійного місця проживання, характеризуючі підозрюваного дані, його вік, міцність соціальних зв'язків.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах обшуку, протоколах допитів свідків, протоколах впізнання, протоколах огляду та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ст.. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, пе-редбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобі-гання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосу-ванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передба-чені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор до-веде обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суд-дя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який за-значений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність пок-ладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, прокурором в клопотанні не обґрунтовано неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Хоча в судовому засіданні, після пояснень захисника та підозрюваного, прокурор погодився, що є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме - застави.
Відповідно до
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 , згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочин, досудове розслідування триває з травня 2023 року і аж тепер ОСОБА_14 повідомлено про підозру.
Відповідно о ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати вико-нання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити частково та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на нього додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Строк дії ухвали, в частині покладених обов'язків, слід визначити до 26 квітня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 186, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Покласти на ОСОБА_4 на строк до 26 квітня 2026 року включно такі обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утриматись від спілкування із наступними особами: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , щодо обставин кримінального провадження.
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 27 лютого 2026 року о 14:00 год.