Справа № 296/8183/25
2/296/1638/26
"24" лютого 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Адамович О.Й., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
28.07.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
07.08.2025 ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі і постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
12.02.2026 ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. у задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючого судді Анциборенко Н.М. відмовлено. Заявлений суддею Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. самовідвід від розгляду справи №296/8183/25 задоволено.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026, для розгляду справи №296/8183/25 визначено головуючого суддю Рожкову О.С..
Ухвалою від 18.02.2026 заявлений суддею Корольовського районного суду м. Житомира Рожковою О.С. самовідвід від розгляду справи №296/8183/25, задоволено, відведено головуючого суддю Корольовського районного суду м. Житомира Рожкову О.С. від розгляду цивільної справи №296/8183/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026, для розгляду справи №296/8183/25 визначено головуючого суддю Адамовича О.Й. та справу передано судді 23.02.2026.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно частини 1 статті 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, § 46).
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Відповідно, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності («Pullar проти Сполученого Королівства», рішення від 10 червня 1996 рок, п. 32, Reports 1996-III).
Концепції незалежності та об'єктивної безсторонності суду тісно пов'язані між собою та, залежно від обставин, можуть вимагати спільного розгляду. Саме таким чином ЄСПЛ розглядав ці питання у згаданій в попередньому занятті справі «Олександр Волков проти України».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 6192609грн.
Завдання моральної шкоди позивачам пов'язано з лікуванням та подальшою смертю ОСОБА_7 , який доводився чоловіком позивачці та батьком позивача, в Комунальному некомерційному підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради.
Позивачі стверджують, що лікарями медичного закладу було поставлено невірний діагноз ОСОБА_7 , проведено безпідставне операційне втручання, що призвело до подальшого погіршення стану здоров'я, необхідності проведення інших операцій та як наслідок призвело до настання смерті ОСОБА_7 ..
Суддя при вирішенні питання прийняття справи до свого провадження доходить висновку про наявність підстав для подання заяви про самовідвід відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що в результаті тривалого лікування у медичному закладі в грудні місяці 2025 року настала смерть рідного брата судді, що пов'язується з невірним методом лікування та неналежним доглядом за хворим. Оскільки такі обставини є подібними з підставами позову у даній справі і на даний час емоційний стан судді є близьким до описаного в позовній заяві стану позивачів, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, оскільки розгляд справи суддею порушуватиме вимогу безсторонності виходячи з суб'єктивного та об'єктивного критеріїв оцінки.
Отже за встановлених обставин, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час судового розгляду та вирішення даної справи, приходжу до переконання, що заява судді Адамовича О.Й. про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суддя Корольовського районного суду м. Житомира,
1. Заявлений суддею Корольовського районного суду м. Житомира Адамовичем О.Й. самовідвід від розгляду справи №296/8183/25, задовольнити.
2. Відвести головуючого суддю Корольовського районного суду м. Житомира Адамовича О.Й. від розгляду цивільної справи №296/8183/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. Й. Адамович