Справа №295/2646/26
1-кс/295/1188/26
щодо застосування запобіжного заходу
24.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025060000000812 від 16.05.2025, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
І. Суть клопотання
17.02.2026 прокурор звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави.
В клопотанні вказано, що в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебувають матеріали кримінального провадження №12025060000000812 від 16.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з клопотанняму період з січня 2025 року лісничий Богунського лісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка, на підставі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» та Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 976, відноситься до правоохоронного органу (державної лісової охорони), з метою реалізації злочинного умислу, розробив злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння деревиною шляхом зловживання службовим становищем.
В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомивши, що протиправні дії самостійно реалізувати не зможе, вирішив створити організовану групу осіб, розподіливши їм злочинні ролі для зайняття вказаною вище злочинною діяльністю, до якої залучив помічника лісничого ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , а з травня 2025 року - нового лісничого ОСОБА_10 .
Вказаною організованою групою під керівництвом ОСОБА_7 , за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шляхом складання та видачі завідомо підроблених офіційних документів, у період з січня по серпень 2025 року, в період воєнного стану, вчинено протиправне заволодіння майном, а саме: деревиною діловою класу якості «D» та «С» Богунського лісництва Коростенського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», чим заподіяно державі шкоду в особливо великих розмірах врозмірі 1 403 327, 16 грн.
В клопотанні прокурор вказує, що 11.02.2026 ОСОБА_5 в порядку та спосіб, які передбачені КПК України, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено нову підозру, згідно з якою він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 України.
11.02.2026 стороною обвинувачення стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та надана можливість ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: даними протоколів допитів свідків, протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій; даними висновків експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, на переконання прокурора, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти виникненню встановлених ризиків та є необхідним запобіжним заходом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.
Прокурор відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №12025060000000812, є старшим групи прокурорів, в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому. Пояснив, що 13.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, зі змістом якої він був ознайомлений, органом досудового розслідування за його участі проводились слідчі дії, 11.02.2026 прокурором було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено нову підозру, а також прийняте рішення про завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, проте ні підозрюваний, ні його захисник ОСОБА_4 на виклик прокурора не з'явились, на телефонні дзвінки також припинили відповідати, що підтверджується змістом відповідного рапорта. Також зазначив, що 11.02.2026 та 12.02.2026 оперативні працівники не встановили місце перебування підозрюваного за місцем його проживання, двері помешкання ніхто не відчинив.
Лише один з п'яти підозрюваних 11.02.2026 з'явився до прокурора і отримав матеріали про змінену підозру та завершення досудового розслідування, решта четверо із захисниками - необхідність з'явитись за викликом проігнорували.
Прокурор зазначив, що протягом строку досудового розслідування підозрюваний не допускав порушень процесуальної поведінки, з'являвся до слідчого, брав участь в слідчих діях, водночас, після того як стороною обвинувачення було повідомлено про те, що буде вручатися змінена підозра, та у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, який був продовжений до 13.02.2026, сторона захисту змінила поведінку, вчиняє дії, які свідчать про затягування досудового розслідування та ухиляються від слідчого, прокурора, від отримання процесуальних документів.
У зв'язку з викладеним, одночасно із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді було подано клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було задоволено. 24.02.2026 підозрюваний був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
З огляду на поведінку підозрюваного, прокурор ОСОБА_3 вважає, щоіснують достатньо обґрунтовані підстави для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, коли до завершення строку досудового розслідування залишилось 2 дні, різко змінив процесуальну поведінку і почав переховуватися від органу досудового розслідування.
Вважає, що такі дії сторони захисту були спрямовані на те, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні спливують, що матиме наслідками закриття кримінального провадження.
Вважає, що встановлені та наведені органом досудового розслідування обставини в сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, заявленим в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою причетність до вчинення злочину не визнав, заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід. Додатково вказав, що на всі виклики до слідчого чи прокурора з'являвся, від органу досудового розслідування не переховувався.
11.02.2026 був відсутній за домашньою адресою, ніхто не повідомляв про необхідність з'явитися до прокурора 11.02.2026, на телефонні дзвінки не відповідає, якщо телефонують з невідомого номера.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вважає, що вручена ОСОБА_5 підозра як первісна, так і змінена, є необгрунтованою, не підтверджена доказами. Ризики, які наведені в клопотанні та оголошені прокурором в судовому засіданні, є безпідставними, не підтверджені будь-якими доказами, ґрунтуються на припущеннях органу досудового розслідування.
Зазначила, що з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру в нього була бездоганна процесуальна поведінка, він з'являвся на всі виклики до слідчого, з 05.02.2026 сторона захисту була готова до завершення досудового розслідування, неодноразово прибували до слідчого, проте документи прокурором не були підготовлені.
11.02.2026 ОСОБА_5 не з'явився на виклик до прокурора, оскільки його належним чином не повідомили про таку необхідність. Адвокат пояснила, що вся комунікація органу досудового розслідування з підозрюваним здійснювалась через неї, вона захворіла, перебувала за місцем свого проживання, де існують проблеми з мобільним зв'язком, можливо прокурор не міг до неї додзвонитись, що є об'єктивною причиною їх неявки до прокурора. Також зазначила, що документи, які були направлені на її електронну адресу не отримувала і не вважає це належним повідомленням.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебувають матеріали кримінального провадження за №12025060000000812 від 16.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (107 епізодів).
13.08.2025 ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.01.2026 продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025060000000812 від 16.05.2025 до 13.02.2026. Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 брали участь в судовому засіданні.
11.02.2026 прокурором складено письмове повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру, згідно з яким ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України - в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, організованою групою;
- ч. 1 ст. 366 КК України - в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру було вручене в порядок і спосіб, передбачені ст. 111, 135, 278, 279 КПК України.
11.02.2026 досудове розслідування в кримінальному провадженні завершене, стороні захисту на підставі ст. 290 КПК України наданий доступ на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що підтверджується змістом постанови прокурора та повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.
Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Отже, беручи до уваги те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні є завершеним, стороні захисту наданий доступ до матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з чим строки досудового розслідування фактично є зупиненими, проте досудове розслідування не є закінченим, на підставі ст.ст. 194, 199 КПК України слідчий суддя наділений процесуальними повноваженнями вирішити питання про застосування запобіжного заходу, до моменту проведення підготовчого судового засідання на стадії судового розгляду справи по суті.
17.02.2026 одночасно з поданням клопотання про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчому судді було подано клопотання про надання дозволу на затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання, у зв'язку з тим, що підозрюваний ухиляється від органу досудового розслідування, яке було задоволено на підставі ухвали слідчого судді від 17.02.2026, був наданий дозвіл на затримання.
24.02.2026 о 09:45 год. ОСОБА_5 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання від 17.02.2026, що підтверджується змістом протоколу затримання. В судовому засіданні підозрюваний не заперечував час і місце свого затримання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 можливо вчинив кримінальне діяння за обставин, вказаних у клопотанні, тобто обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які інкримінуються йому органом досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином з огляду на таке.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки, на переконання слідчого судді, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох злочинів, один з яких є особливо тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
На наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування вказує поведінка подізрюваного, який фактично з 11.02.2026 розпочав переховуватися від органу досудового розслідування.
Слідчий суддя констатує, що дії сторони захисту за 2 дні до завершення строку досудового розслідування вказують на зміну процесуальної поведінки.
11.02.2026 ні підозрюваний, ні захисник не відповідали на телефонні дзвінки прокурора. Захисник заперечила, що отримала процесуальні документи на електронну пошту, хоча прокурором додані документи на підтвердження цієї обставини.
Ні 11.02.2026, ні 12.02.2026 за місцем проживання підозрюваного двері квартири ніхто не відчиняв, про що складений рапорт оперативного співробітника.
Слідчий суддя також звертає увагу, що сторона захисту була достовірно обізнана, що строк досудового розслідування завершується 13.02.2026, оскільки і підозрюваний, і захисник були присутні в судовому засіданні під час вирішення питання про продовження строку досудового розслідування, за результатами якого мали б отримати копію процесуального рішення.
Слідчий суддя критично ставиться до доводів підозрюваного, що він не розуміється в юридичних питань, а тому не був обізнаний про те, що строк досудового розслідування спливає. Будучи повідомленим про підозру за ч. 4 ст. 191 КК України за первісною підозрою, що є тяжким злочином, маючи захисника, повинен був проявляти розумну завбачливість та інтерес до наслідків тих чи інших процесуальних дій.
При цьому слідчий суддя вважає слушними доводи сторони обвинувачення і про те, що ні 12.02.2026 і в подальшому сторона захисту так і не з'явилась до органу досудового розслідування, станом на дату проведення судового засідання не ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, яке завершено, що вказує, на переконання слідчого судді, на їх свідому позицію та поведінку.
Доведеним на думку слідчого судді є наявність ризику, що підозрюваний, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо про обставини провадження, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою, в тому числі, зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, а відтак є обґрунтовані підстави вважати, що він може впливати на покази свідків та інших підозрюваних. Стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування, прокурор покликався на те, що доказами сторони обвинувачення є, зокрема, покази свідків, які пояснювали, що діяли за вказівкою ОСОБА_5 , з якими він може бути особисто знайомий, оскільки вони разом раніше працювали в лісництві, а тому для побудови власної лінії захисту та уникнення кримінальної відповідальності ризик впливати на свідків є реальним.
На обгрунтованість зазначеного ризику вказує і те, що 11.02.2026 змінилась процесуальна поведінка одразу чотирьох підозрюваних, що може свідчити про певні домовленості та спільну скоординовану поведінку, яка фактично направлена на перешкоджання досудовому розслідуванню, що підтверджує наявність і цього ризику.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 278, 279 КПК України повідомлення про підозру, так і повідомлення про зміну підозри, підлягає врученню в день її складення, а відтак неявка сторони захисту на вручення зміненої підозри може вказувати на вчинення дій, направлених на перешкоджання досудовому розслідуванню.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведений ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має міцні соціальні зв'язки, можливість продовжити вчиняти кримінальне правопорушення знівельована тим, що підозрюваний звільнений з роботи в лісництві.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України слідчий суддя враховує наявність вагомих доказів, які підтверджують його причетність до вчинення злочину; доведеність трьох ризиків, на які посилався прокурор, про що зазначено вище по тексту ухвали; те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох злочинів, один з яких є особливо тяжким, за скоєння якого передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна; органом досудового розслідування інкримінується вчинення злочину організованою групою у складі п'яти осіб; ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованих йому діянь працював на посаді помічника лісничого Богунського лісництва, тобто являвся службового особою лісової охорони, яка має статус правоохоронного органу; розмір завданих збитків внаслідок інкримінованого діяння за попередніми підрахунками становить 1 403 327, 16 грн; зазначені дії відбувались в умовах воєнного стану на території України.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне взяти до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, що вказує про його міцні соціальні зв'язки; раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини, особу підозрюваного, слідчий суддя не вбачає наявності достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
За обставин вчинення злочинів, які інкримінуються підозрюваному, беручи до уваги, що ст. 366 КК України належить до злочинів у сфері службової діяльності, ст. 191 КК України належить до злочинів проти власності, тобто є майновим, направленим на незаконне заволодіння державним майном у вигляді лісових ресурсів, які є національним багатством, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст. 1 Лісового кодексу України ), діяння вчинені в умовах воєнного стану працівником правоохоронного органу, що вказує на наявність підвищеної суспільноїнебезпеки, органом досудового розслідування інкриміновано учасникам організованої групи 107 епізодів незаконного заволодіння деревиною ділового класу на суму близько 1,5 млн грн, слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, який на переконання слідчого судді зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
За обставин вчинення інкримінованих підозрюваному діянь, враховуючи поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання чи домашнього арешту, є недоцільним, неможливим і не зможе бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, суму завданих збитків, яка становить близько 1 403 327, 16 грн, слідчий суддя визначає заставу в межах, передбачених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень. На переконання слідчого судді саме така значна сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, у разі її внесення - бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним прокурором.
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені в ч. 5 ст. 194 КПК України, які на переконання слідчого судді також здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про застосування запобіжного заходу задоволити частково.
Відмовити в застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 499200 (чотириста дев'яносто девять двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), протягом п'яти днів на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, надавши документ, який підтверджує її внесення слідчому та/або прокурору.
Застава повинна бути внесена не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент її здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Одночасно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Житомира та Житомирського району;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невнесення застави протягом п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення може ініціювати питання про заміну запобіжного заходу на більш суворий.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у випадку ухилення або невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Строк дії обов'язків встановити до 23.04.2026.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1