Справа №295/14374/24
1-кс/295/1288/26
24.02.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянув по матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, заяву потерпілої ОСОБА_4 про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 ,
встановив:
У провадження судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлено відвід головуючому з підстав наявності сумніву у його неупередженості.
Учасник зазначає, що адвокат ОСОБА_6 - захисник обвинуваченої, тривалий час працював на керівній посаді - начальником Управління екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації. У той самий час тесть головуючого судді - ОСОБА_7 , обіймав посаду заступника начальника Управління екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації. За твердженням потерпілої, специфіка професійної діяльності вказаних осіб передбачала постійну службову взаємодію, підпорядкованість та координацію у межах одного регіону. Такий тісний зв'язок між близьким родичем судді та адвокатом обвинуваченої ставить під сумнів об'єктивність прийнятих рішень суддею.
ОСОБА_4 звертається до положень Кодексу суддівської етики та зауважує, що неодноразово чула в залі судових засідань звернення судді до обвинуваченої на «ти», що свідчить про фамільярність та ймовірні позапроцесуальні сосунки між суддею та обвинуваченою, порушує вимоги процесуального етикету, створює обгрунтоване враження про особливу прихильність до сторони захисту.
У заяві додано, що суддя не зробив жодного зауваження ОСОБА_3 за використання образливої лексики та порушення порядку, тривалість проведення підготовчого провадження фактично перекладено на потерпілу.
В судовому засідання ОСОБА_4 заяву підтримала, на уточнюючі запитання слідчого судді, зокрема, щодо періоду роботи вищевказаних осіб у відповідних установах, зазначила, що чіткі відомості їй не відомі, інформацію про професійну діяльність тестя головуючого судді та адвоката обвинуваченої повідомлено іншою особою, при цьому, такі дані є загальнодоступними.
ОСОБА_4 також вказала, що чула звернення головуючого до потерпілої на «ти», коли при обговоренні питання щодо дати наступного судового засідання головуючий пропонував обвинуваченій зателефонувати захиснику для погодження дати. На запитання слідчого судді учасник додала, що такі події відбувались в залі судових засідань, звукозапис не вівся, в таке звернення не було направлене до іншого працівника суду (секретаря).
ОСОБА_4 також наголошувала, що зухвала поведінка обвинуваченої, яка називала потерпілу «хворою», пропонувала призначити експертизу на з'ясування даних про психіатричний стан, залишались поза належним реагуванням судді.
Прокурор у своїх поясненнях зазначила, що дійсно, обвинувачена поводить себе у судових засіданнях зверхньо, і саме прокурором у засіданні зверталась увага головуючого на необхідність вжиття заходів. Відповідні захади головуючим не вживались.
Щодо можливих фактів звернення головуючого до обвинуваченої на «ти» прокурор вказала, що підтвердити такі відомості не може.
Захисник просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, вказуючи на її необгрунтованість.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За положеннями п. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» наявність безсторонності суду (судді) має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності.
Слід звернути увагу, що в завдання слідчого судді при вирішені питання ґрунтовності заявленого відводу покладається, крім іншого, з'ясування даних про існування подій або фактів, що за своєю об'єктивною природою дійсно, з очевидною передбачуваністю або неодмінним наслідком, пов'язуються зі спотворенням ознак безсторонності за оціночно-суб'єктивного спостереження.
І хоча суб'єктивні фактори спостереження потерпілого в умовах кримінального провадження завжди посилюються запитом на справедливе відщкодування, тобто вимогами до обвинуваченого, слідчий суддя вбачає як обов'язкове виокремлення конструкції у виді очікування від суду.
В даному випадку слідчий суддя приходить до висновку про можливість виникнення у сторонього спостерігача враження відсутності безсторонності суду, оскільки за виниклих обставин, що супроводжують суд як такий, ОСОБА_4 грунтовно могла відчувати вразливість становища, яке не дістало процесуальної рівноваги із втручанням суду.
На усунення будь-якого сумніву в безсторонності суду слідчий суддя вважає необхідним задовольнити заяву.
Керуючись ст. 75 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Задовольнити заяву про відвід судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_5 .
Справу передати на розгляд іншому судді в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1