Справа №295/35/26
Категорія 156
3/295/60/26
26.02.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Томашевського О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП Управління патрульної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
28.12.2025 о 18 годині 40 хвилин у м. Житомирі по вул. Героїв Пожежних, 125 А, ОСОБА_1 керував автомобілем Dodge Journey, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомого Alcotest Drager 7510, тест № 526, проба позитивна - 2.25%. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав і пояснив, що 28.12.2025 за вказаних у протоколі обставин він не керував транспортним засобом. На той час він був не при виконанні службових обов'язків Зустрівшись із давнім товаришем ОСОБА_2 , вони поминали загиблих побратимів, потім викликали знайомого ОСОБА_3 , щоб той відвіз їх додому до ОСОБА_2 . Поки його чекали, зайшли скупитися до магазину, далі виник конфлікт із водієм автомобіля з доставки води. На місце конфлікту прибули працівники поліції, яким він пояснив, що не керував автомобілем. Він пройшов освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", далі ОСОБА_3 розвіз їх із друзями по домам.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Томашевський О.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки докази керування автомобілем його підзахисним відсутні.
Свідок ОСОБА_2 , допитаний за клопотанням захисника, показав, що з ОСОБА_1 товаришують близько 20 років. 28.12.2025 до нього у магазин приїхав ОСОБА_1 , з яким вони розпивали спиртне, з ними був ОСОБА_4 . Оскільки всі були у нетверезому стані, попросили ОСОБА_3 завезти їх додому. Останній прийшов до них та на автомомбілі ОСОБА_1 вони поїхали до магазину "Кит", де у них виник конфлікт із працівником, який здійснює доставку води, через те, що їм заважав автомобіль ОСОБА_1 , який ним не керував, оскільки перебував у нетверезому стані. За кермом автомобіля був ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_3 , допитаний за клопотанням захисника, надав показання про те, що з ОСОБА_1 тривалий час перебуває у дружніх відносинах. У кінці грудня 2025 року ОСОБА_1 попросив перегнати його автомобіль на Житній ринок, бо не хотів його там залишати. Свідок сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 і перегнав його до магазину "Кит", де залишив на парковці. Після того поїхав за своїм автомобілем. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про конфлікт із працівником, який здійснює доставку води, через те, що ОСОБА_1 не захотів відганяти свій автомобіль, який заважав, оскільки був у стані сп'яніння. Внаслідок конфлікту хтось викликав поліцію, яка освідувала ОСОБА_1 на стану алкогольного сп'яніння. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 після вживання алкоголю за автомобілем не керував.
Свідок ОСОБА_4 , допитаний за клопотанням захисника, зазначив, що працював із ОСОБА_1 близько 15 років, відносини дружні. 28.12.2025 він із ОСОБА_2 перебували у магазині, до них приїхав ОСОБА_1 , розпивали спиртне, потім поїхали до ОСОБА_2 додому. Пізніше до них прийшов ОСОБА_3 , який завіз їх додому до товариша, оскільки ОСОБА_1 не хотів керувати автомобілем після вживання алкогольних напоїв.
Свідок ОСОБА_5 , яка працює продавцем у магазині "Кит", надала показання про те, що 28.12.2025 вона була на роботі. Розмовляючи по телефону при вході до магазину, вона була очевидцем того, як до магазину під'їхав сірий автомобіль «Dodge», з якого «виліз» п'яний водій у військовій формі, почепився на дверку, пасажир теж був у нетверезому стані. Вони зайшли до магазину: військовий та двоє чоловіків поважного віку, скупилися і вийшли. Коли вона їх обслуговувала, то відчула різкий запах алкоголю від водія. Далі вона вийшла покурити, до магазину привезли воду, працівник з доставки води попросив цього військового від'їхати, оскільки його автомобіль заважав, далі між ними відбувся конфлікт, викликали поліцію. Військовій мав характерні ознаки алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, не зовсім адекватна поведінка.
Свідок ОСОБА_6 надала суду показання про те, що 28.12.2025 вона приїхала на автомобілі до магазину "Кит" за покупками. Припаркувавшись, вона побачила, як до магазину під'їхав автомобіль сірого кольору «Dodge», який припаркувався проруч. За кермом був високий, кремезний чоловік у військовій формі і шапці, який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, та ще 2 пасажири. Вона зробила водію зауваження, що він дуже щільно під'їхав до її транспортного засобу. При спілкуванні відчула від нього різкий запах алкоголю. Вийшовши з магазину після того як вона скупилася, побачила, що його автомобіль вже перепаркований рівніше. Пізніше біля магазину відбувся конфлікт, приїхала поліція, під час якого цей військовий спілкувався на підвищених тонах, поводився неадекватно.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, його захисника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучений до протоколу диск з відеофайлами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
За частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Згідно з п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП та пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553244 від 28.12.2025; тестом № 526 від 28.12.2025, результат 2.25%; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за змістом якого виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, нестійка хода; направленням на оглял водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння КНП "ОМСЦ" ЖОР від 28.12.2025; поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , які підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; відтвореним відеозаписом та іншими матеріалами справи.
На дослідженому у судовому засіданні відеозаписі з бодікамер поліцейських зафіксовано пропозицію працівника поліції, висловлену ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, на що останній погодився, результат позитивний - 2,25%, з результатом згоден (20:06:54-20:11:57).
Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які раніше не були знайомі з ОСОБА_1 , надані ними у судовому засіданні, є переконливими, логічними та послідовними, узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи, тому суд вважає їх належними та допустимими доказами вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Певні незначні розбіжності у показаннях свідків щодо кількості пасажирів в автомобілі ОСОБА_1 , які критично не змінюють встановлених судом обставин, можуть бути обгрунтовано пов'язані зі спливом часу після даної події.
Натомість суд критично оцінює показання допитаних за клопотанням сторони захисту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які тривалий час товаришують із ОСОБА_1 та відповідно можуть бути зацікавленими у непритягненні останнього до адміністративної відповідальності, оскільки вони є непереконливими та не у повній мірі логічними, не узгоджуються з іншими дослідженими у справі доказами, спростовуються показаннями інших свідків.
Заперечення ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення у даному випадку суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями/бездіяльністю ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина особи доведена повністю.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, створює загрозу життю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху.
Суд із повагою ставиться до факту проходження ОСОБА_1 військової служби, однак це не надає йому імунітету від відповідальності за вчинення такого суспільно небезпечного правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху.
Водночас суд зауважує, що у відповідності до п. 49 Закону України «Про Статут внутрішньої служби ЗСУ» на військовослужбовця покладений обов'язок постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому. За вчинення правопорушень військовослужбовці притягаються до відповідальності на загальних підставах.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування кодукласифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.