Справа № 274/746/26
Провадження № 1-кп/0274/529/26
Іменем України
23.02.2026 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 1202606048000051 від 21.01.2026, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердичів Житомирської області, громадянки України, освіта вища, працює вчителем в Райківській гімназії, заміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Згідно обвинувального акту встановлено, що 21.01.2026 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21099» р/н НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого Бердичівським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 06.10.2005, належить останній, рухалась вулицею Центральна в напрямку вул. Широка в с. Райки Бердичівського району Житомирської області.
Рухаючись зазначеним транспортним засобом у вказаний день та час, по прямій горизонтальній ділянці дороги - вулиці Центральна, неподалік будинку №620 в с. Райки, в задовільних умовах дорожнього руху, водій ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п.п.2.3 «б», 1.10. «Дорожні умови», «Дорожня обстановка», «узбіччя» Правил дорожнього руху, проявила неуважність до їх змін та перед зміною напрямку свого руху, перебуваючи в заносі, не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і в порушення вимоги. 12.1 цих же Правил, не врахувала дорожню обстановку і дорожні умови, щоб мати змогу безпечно ним керувати задля належної оцінки дорожньої ситуації, не впоравшись з керуванням свого транспортного засобу, виїхала ним в заносі за межі проїзної частини до лівого узбіччя, де допустила наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід, ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді уламкового черезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, яке належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такого, що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.10. «Дорожні умови», «Дорожня обстановка», «узбіччя» та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, водій ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винної з потерпілим.
Обвинувачена ОСОБА_4 в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення свою провину визнала в повному обсязі, підтвердила факт скоєння ДТП та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому. Щиро кається в скоєному, шкоду потерпілому відшкодувала в повному обсязі. Підтримала клопотання свого захисника та просила звільнити її від кримінальної відповідальності за примиренням сторін.
Потерпілий ОСОБА_6 у своєму клопотанні просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, оскільки примирився з обвинуваченою та претензій до останньої не має, просить розглянути справи у його відсутність. На підставі ст.46 КК України просить суд закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченої.
Прокурор не заперечує проти закриття справи відносно обвинуваченої з застосуванням ст.46 КК України.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, оскільки існують усі підстави, передбачені ст.46 КК України, для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд переконався у добровільності примирення між сторонами і що примирення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь - яких інших обставин.
Так, на підставі ст.46 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до необережних нетяжких злочинів.
Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не судима, вперше вчинила необережне нетяжке кримінальне правопорушення, також те, що вона вину свою у вчиненні злочину визнала повністю, на спеціальних обліках не перебуває, щиро покаялася і повністю відшкодувала завдані нею збитки.
За таких обставин та за наявності письмової згоди потерпілого та обвинуваченої на примирення, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в зв'язку з примиренням винної з потерпілим, оскільки у суду відсутні підстави щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої витрати на проведення експертизи.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.
Керуючись ст.46 КК України, ст.ст.284, 369 КПК України, суд
Клопотання сторони захисту та потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_6 , на підставі статті 46 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202606048000051 від 21.01.2026 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 10 696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 80 коп.
Речовий доказ, після набрання ухвалою законної сили, а саме:
- автомобіль марки "ВАЗ 21099" р/н НОМЕР_1 , - повернути власнику ОСОБА_4 .
Скасувати арешт, накладений на вказаний транспортний засіб, відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.01.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 26.02.2026 о 17.10 год.
Суддя ОСОБА_1