Справа 206/6999/25
Провадження 2/206/689/26
(заочне)
17 лютого 2026 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Плінської А.В.
за участю секретаря Габісонії Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 75900,00 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.03.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3528315. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 15 000,00 грн., на 359 днів тобто зі сплатою стандартної процентної ставки - 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . 26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором №3528315. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025. В порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 75900,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 60900,00 грн.; пеня/штрафні санкції : 0,00 грн.
Ухвалою від 11.12.2025 року відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що 13.03.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 3528315. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 15 000 грн. 00 коп., на 359 днів тобто зі сплатою стандартної процентної ставки - 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором № 3528315.
Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025.
Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не повертав кредит та не сплачував проценти. У зв'язку з порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості становить 75900,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 60900,00 грн.; пеня/штрафні санкції : 0,00 грн.
Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст. 512, 514, 516, 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України.
Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наведеними положеннями закону передбачено таке зобов'язання як кредит. Так передбачено, що кредитор зобов'язується надати кошти боржнику, а останній зобов'язується повернути його та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов'язання належним чином та у строк. Боржник коли не виконав свої обов'язки порушив права кредитора.
За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України судовим способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі. Тобто заявлена сума боргу може бути стягнута за рішенням суду.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі аналізу зазначених положень суд констатує, що доведеність обґрунтованості вимог та заперечень покладається на сторони. Позивач подав усі докази на підтвердження правовідносин з відповідачем. Натомість відповідач не надав доказів на спростування доказів позивача. У зв'язку з цим відсутні підстави сумніватися у доказах позивача.
З наведених положень закону та встановлених обстави вбачається, що відповідач отримав кошти у кредит, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути заявлену суму заборгованості за договором кредиту у загальному розмірі 75900,00 грн.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом досліджено договір про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025, Додаток № 1 до договору про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, заявку про надання правової допомоги №162 від 23.10.2025 року, витяг акту №162 про надання юридичної допомоги від 24.10.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 5000 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.141,280-282,284,288 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 11, офіс 1, заборгованість за Договором № 3528315 від 13.03.2023 року, в розмірі 75900,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума основного боргу; 60900,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 11, офіс 1, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Плінська А.В.