Справа № 190/392/26
Провадження №2-з/190/1/26
26 лютого 2026 року м.П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
встановила:
24.02.2026 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 369842,90 грн.
25.02.2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить накласти арешт на належні ОСОБА_2 земельні ділянки, а саме на:
- земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492917712245, кадастровий номер 1224581200:01:003:0059, площею - 11.735 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська;
- земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492805812245, кадастровий номер 1224581200:01:003:0058, площею - 6.047 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська.
Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії юридичного та/або фактичного характеру, включаючи, але не обмежуючись наступним: відчуження, поділ, виділ, відмова від речового права, передання в оренду, передання (внесення) до статутного капіталу юридичної особи, передача (дозвіл виникнення) будь-яких речових прав інших осіб; укладення (вчинення) будь-яких інших договорів (правочинів) (крім дій спрямованих на реалізацією таких, що виникли до забезпечення позову, обмежень і обтяжень) - відносно належного йому майна.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам, органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна звернення стягнення на вказане майно, дії по організації та здійсненню його вилученню та примусової реалізації і відчуження відносно належного ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , майна.
Заява обґрунтована тим, що 16 березня 2023 року, 21 серпня 2024 року та 18 травня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори позики, відповідно до яких ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 1 341,00 дол. США, 168,20 дол. США та 2 764,00 дол. США відповідно. Згідно з п 2 вищезазначених Договорів, грошові кошти були передані ОСОБА_1 та одержані ОСОБА_2 до підписання цих договорів, про що свідчать підписи сторін на цих договорах. Згідно з пунктом 3 зазначених договорів ОСОБА_2 зобов'язувався повернути суми позики у строки до 26 березня 2023 року, 21 вересня 2024 року та 21 грудня 2025 року (включно). Станом на день подання позовної заяви грошові кошти відповідачем повернуті не були, а отже, стягненню з ОСОБА_2 у судовому порядку підлягає прострочена заборгованість за трьома договорами позики на суму 8 546,40 дол. США, яка складається з основної суми боргу у розмірі 4 273,20 дол. США та штрафів у загальному розмірі 4 273,20 дол.США. З огляду на те, що предметом позову в даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 8 546,40 дол. США, що станом на день подання позовної заяви, 23 лютого 2026 року, є еквівалентом 369 842 (триста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 90 коп., а відповідач ухиляється від повернення значної суми грошових коштів, тобто між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі відчуження Відповідачем належного йому нерухомого майна. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 463969364, яка була сформована приватним виконавцем Русецькою О.О. у рамках виконавчого провадження, вбачається, що станом на 12 лютого 2026 року на праві приватної власності ОСОБА_2 належать три земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Одна з цих земельних ділянок вже виставлена приватним виконавцем на земельні торги (аукціон). З 01 липня 2021 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року №552-ІХ, яким скасовується дія мораторію і запроваджується ринок землі сільськогосподарського призначення, що дає право відчужити відповідачу належні йому земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Із метою встановлення вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт та заборони, а, отже, і для встановлення співмірності заявленим позовним вимогам, позивач надає довідки про оцінку вартості об'єкта нерухомості від 23 лютого 2026 року № 201-20260223-0011233457 та № 201-20260223-0011233489, сформовані в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості https://evaluation.spfu.aov.ua,якими підтверджується дійсна вартість земельних ділянок. Згідно із зазначеними довідками про оцінку вартості об'єкта нерухомості від 23 лютого 2026 року № 201-20260223-0011233457 та № 20120260223-0011233489 відповідно: вартість земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492917712245, кадастровий номер 1224581200:01:003:0059, площею - 11.735 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська, становить 237744 (двісті тридцять сім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 76 коп.; вартість земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492805812245, кадастровий номер 1224581200:01:003:0058, площею - 6.047 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська, становить 126540 (сто двадцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 30 коп. Таким чином, загальна вартість цих земельних ділянок становить 364 285 (триста шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 06 коп., що не перевищує ціни позову.
Сторона позивача вважає, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди громадянину Гричуху, оскільки заборона відчуження майна лише тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому майно залишається у повному віданні та користуванні ОСОБА_2 та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову з доданими документами, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 152ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно з п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,-
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на належну ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492917712245, кадастровий номер 1224581200:01:003:0059, площею - 11.735 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська та на земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 492805812245, кадастровий номер 1224581200:01:003:0058, площею - 6.047 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська.
Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії юридичного та/або фактичного характеру, включаючи, але не обмежуючись наступним: відчуження, поділ, виділ, відмова від речового права, передання в оренду, передання (внесення) до статутного капіталу юридичної особи, передача (дозвіл виникнення) будь-яких речових прав інших осіб; укладення (вчинення) будь-яких інших договорів (правочинів) (крім дій спрямованих на реалізацією таких, що виникли до забезпечення позову, обмежень і обтяжень) - відносно належної йому земельної ділянки кадастровий номер 1224581200:01:003:0059, площею - 11.735 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська; та земельної ділянки кадастровий номер 1224581200:01:003:0058, площею - 6.047 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська..
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам, органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна звернення стягнення на вказане майно, дії по організації та здійсненню його вилученню та примусової реалізації і відчуження відносно належного ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , майна земельної ділянки кадастровий номер 1224581200:01:003:0059, площею - 11.735 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська; та земельної ділянки кадастровий номер 1224581200:01:003:0058, площею - 6.047 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування земельної ділянки Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/ рада. Грушуватська.
Обов'язок пред'явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача ОСОБА_1 або його представника (адвоката) за довіреністю (ордером).
Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
На підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ю.В.Кудрявцева