Справа № 186/1113/25
Провадження номер № 2/0186/52/26
26 лютого 2026 року м. Шахтарське
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Демиденка С.М.
при секретарі: - Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9641038 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила умови кредитного договору і не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку, встановленого в кредитному договорі. Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, складає 32299,50 грн, що складається з заборгованості по кредиту - 5500,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 26799,50 грн.
21.10.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9641038 від 23.02.2024 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги від 21.10.2024 року.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в сумі 32299,50 грн.
Враховуючи вищевикладене представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-9641038 від 23.02.2024 року в розмірі 32299,50 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та надала відзив на позовну заяву, в якому прохала суд відмови у задоволенні позитивних вимог у повному обсязі, оскільки що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору, відсутні докази отримання новим кредитором права вимоги, відсутні докази перерахування їй кредитних коштів. Також відповідачка зазначила, що вимоги позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є надмірними, оскільки заявлена сума не відповідає складності та об'єму виконаних робіт.
Представником позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» було подано додаткові пояснення, в яких він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовільнити.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Як встановлено судом, 23.03.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9641038 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, ТОВ «Макс Кредит» було надано одноразовий ідентифікатор 44650, який було направлено на номер телефону НОМЕР_1 для підписання кредитного договору на підтвердження ознайомлення відповідачки з правилами та іншими супутніми документами, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Також, відповідачкою підписано графік платежів, який є додатком до кредитного договору та паспорт споживчого кредиту, в якому міститься детальна інформація про умови кредитування.
Відповідно до умов кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 5000 грн. на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії 360 календарних днів; дата остаточного повернення кредиту - 17.02.2025 року; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка складає 2,47%; комісія за надання кредиту - 10% від суми кредиту, яка складає 500 грн.; денна процентна ставка - 2,5%; сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5000 грн. на рахунок позичальника № НОМЕР_2 .
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 931,66%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 49960,00 грн.
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» визначають перелік та опис видів фінансових послуг, порядок надання кредитодавцем фінансових послуг, строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг, а також регулюють інші питання, вказані в них.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ «Макс Кредит» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з якою 23.02.2024 року укладений договір №00-9641038 ідентифікована ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 44650, час відправки ідентифікатора позичальнику 23.02.2024 року 21:24:01, номер телефону НОМЕР_1 .
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» та додаток до інформаційної довідки, відповідно до яких ОСОБА_1 23.02.2024 року було перераховано кошти на рахунок НОМЕР_2 у розмірі 5000 грн.
З інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 20.06.2025 року та виписки по рахунку за період з 23.02.2024 року по 27.02.2024 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 23.02.2024 року було зараховано кошти у сумі 5000 грн. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 23.02.2024 року по 27.02.2024 року (номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 ) - фінансовий номер телефону - НОМЕР_1 ,
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачкою надано не було.
21.10.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит», як клієнт, передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС», як фактору, за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
За відступлення прав вимоги позивач сплатив ТОВ «Макс Кредит» обумовлені правочином кошти, що підтверджують копії платіжних інструкцій від 25.10.2024 року №13, від 30.10.2024 року №14, від 31.10.2024 року №15, та від 31.10.2024 року №16.
Відповідно до Акта приймання - передачі до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року, що складений ТОВ «Макс Кредит», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», як фактором, клієнт передав, а фактор прийняв борги 6187 боржників.
За даними витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до боржника за договором №00-9641038 від 23.02.2024 під номером 3558 ОСОБА_1 в розмірі 32299,50 грн., з яких 5500,00 грн. - борг за тілом кредиту, 26799,50 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками, кількість днів прострочення 191.
Згідно з виписки з особового рахунку за договором за період з 21.10.2024 року по 04.05.2025 року прострочене тіло кредиту складає 5500,00 грн., прострочені відсотки - 26799,50 грн., штрафні санкції 0,00 гривень.
Оскільки відповідачка належним чином не виконала свого зобов'язання щодо повернення коштів, у зв'язку з чим виникла заборгованість за розрахунками позивача у розмірі 32299,50 грн., яка складається з наступного: 5500 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 26799,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.1079 ЦК України Сторонами у договорі факторингу є факторі клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ч.1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1056 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції від 19.04.2020 року, яка була чинною станом на 23.02.2024 року, (дата укладання договору про споживчий кредит №72886696) електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», в редакції станом на 07.11.2018, яка була чинною станом на 29 березня 2024 року, (дата укладання договору про споживчий кредит №72886696) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ч.1-4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» в редакції станом на 13.02.2020 року, яка була чинною станом на 23.02.2024 року, (дата укладання договору споживчий кредит №72886696), кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає: надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки; технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Верховний суд у справі № 335/248/16-ц від 14.03.2018 року, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором зробив правовий висновок, що статтями 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.
Як вбачається з надано позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №00-9641038, перед ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 22.04.2025 року має заборгованість у розмірі 32299,50 грн.
Відповідач не заперечувала проти укладення договору про споживчий кредит №00-9641038 від 23.02.2024 року, більше того, вказала свій номер телефону НОМЕР_1 , на який отримала смс-повідомлення з кодом - ідентифікатором, за допомогою якого підписала кредитний договір, вказала свій номер банківської картки № НОМЕР_2 , на яку були зараховані кредитні кошти.
Інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 20.06.2025 року підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_4 . Номер телефону - НОМЕР_1 . 23.02.2024 року на вказану картку надійшли грошові кошти в розмірі 5000 грн., які 23.02.2024 року ОСОБА_1 , через додаток «Приват24», переказала зі свого рахунку на картковий рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується випискою по картковому рахунку, долученому до матеріалів справи.
Таким чином, факт укладення договору про споживчий кредит, факт отримання грошових коштів відповідачкою, суду доведено, а заперечення відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовані матеріалами справи. Крім того, відповідачка не надала доказів не отримання на свій банківський рахунок кредитних коштів, не спростувала розміру суми заборгованості, нарахованої позивачем.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Суду доведено наявними письмовими доказами по справі, описаними вище, факт набуття прав вимоги до відповідача новим кредитором - ТОВ «ФК «ЕЙС».
Беручі до уваги вищевказані норми закону, умови договору про споживчий кредит договору факторингу, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 32299,50 грн., є такою, що підлягає задоволенню. Вказана сума заборгованості є обґрунтованою, передбаченою умовами кредитного договору, які були узгоджені та підписані сторонами. Оформлюючи особисто заявку на отримання кредиту, відповідачка вказувала реквізити платіжної картки, на яку потрібно перерахувати кошти, суми кредиту були перераховані на вказану банківську картку. Крім того, відповідачка володіє інформацією по вказаних нею карткових рахунках і, у разі, якщо б первісними кредиторами було порушено умови кредитного договору щодо неперерахування на картковий рахунок відповідачка кредитних коштів, мала б про це заявити, як про невиконання кредиторами умов договору, однак, заяв, клопотань не надано, інформації, яка б спростовувала твердження позивача про перерахування відповідачці на вказаний нею картковий рахунок кредитних коштів, не надано.
В зв'язку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року, додаткову угоду №22 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025 року.
Відповідно до договору, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» (клієнт) та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 3.1. Договору отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору (пункт 3.3. Договору 1).
Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг (пункт 3.4. Договору). Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта (пункт 3.6. Договору).
Згідно з копією додаткової угоди №22 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, зокрема по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9641038 від 23.02.2024 року.
Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025 року Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» наступні юридичні послуги по стягненню заборгованості за кредитним договором № 00-9641038 від 23.02.2024 року: складання позовної заяви про стягнення заборгованості - 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн та підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації - 500,00 грн, всього - 7000,00 грн.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
Положеннями частини першої та другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., оскільки вони є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137,141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, - суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956), заборгованість за кредитним договором №00-9641038 від 23.02.2024 року в сумі 32299 (тридцять дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень 50 копійок, яка складається з: заборгованості по кредиту - 5500,00 грн.; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 26799,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956), судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, а всього стягнути 5922 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02090, місто Київ, вулиця Харківське шосе, будинок №19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: С.М. Демиденко