Справа № 185/2803/25
Провадження № 2/185/3784/25
26 лютого 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Добрелі Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що 28.11.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №164232, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 2500 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків виникла кредитна заборгованість.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (первісним кредитором) та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Позивач просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому з керуючись ст. 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.11.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №164232, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 2 500,00 грн, строком на 30 днів, з процентною ставкою 2 % на добу, 730% річних. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.
Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 04.12.2024 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 13050,00 грн, з яких: 2500,00 грн - тіло кредиту, 10550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
З матеріалів справи вбачається, 28.10.2021 року між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 164232 від 28.11.2020, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 27.12.2020. Сума кредиту складає 2 500 грн. За користування кредитом клієнт сплачує товариству за стандартною процентною ставкою 2% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (730% процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначено в пункті 1.2 цього Договору - 30 днів.
Вказане узгоджується також з додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 164232 від 28.11.2020 року Графік платежів.
Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 164232 від 28.11.2020 року не передбачено нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Окрім цього, докази, що відбулася пролонгація такого строку відповідно до умов договору суду не надані.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 164232 від 28.11.2020 року проценти за користування кредитними коштами в розмірі 2% можуть бути нараховані лише упродовж 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає: 1500 грн (2500 х 2% х 30).
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 164232 від 28.11.2020 року у розмірі 4000 грн., яка складається з: 2 500 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1 500 грн - заборгованість за відсотками.
За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Також представник позивача просив стягнути витрати на професійну правову допомогу в сумі 10500 грн.
Суд вважає, що зазначений розмір витра на професійну правову допомогу є неспівмірним складності справи, обсягу наданих послуг, витраченому часу, ціні позову та розміру задоволених вимог. За таких обставин, суд вважає, що стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2000 грн буде співмірним та пропорційним розміром.
Керуючись ст. 2, 12, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 164232 від 28.11.2020 року у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн., яка складається з: 2 500 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1 500 грн - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір - 742,46 грн та витрати на професійну правову допомогу - 2000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місце проживання: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський