Справа № 552/10141/25 Номер провадження 33/814/386/26Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
25 лютого 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.
Захисника-адвоката Момот Т.Г.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Момота Тараса Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2026 року,
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню:
за ст. 124 КУпАП штраф у розмірі 850 грн,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП штраф у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне витягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 05.12.2025, об 11:55 год. в м. Полтаві, вул. Великотирнівська, 37/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043-20 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці за допомогою приладу Драгер, результат позитивний - 1,59%, з результатом якого був згоден, чим порушив п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 05.12.2025, об 11:55 год. в м. Полтаві, вул. Великотирнівська, 37/1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043-20 д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не дотримався інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 12.1 та 13.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник Момот Т.Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказує про порушення проведення процедури огляду водія на стан сп'яніння, оскільки останнє було проведено поліцейським пізніше ніж протягом 2 годин з моменту виявлення підстав для його проведення, тобто самого факту керування, що свідчить про недійсність такого огляду, що виключає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не оскаржується.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №532355 від 05.12.2025 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
роздруківка з алкотестра Драгер 7510 з результатом проходження огляду ОСОБА_1 1,59% о 12:51 год. 25.12.2025,
акт огляду на стан сп'яніння з результатом якого 1,59% водій погодився,
пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2
відеозапис з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази в своїй сукупності містять фактичні дані про подію скоєного ОСОБА_1 правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
За нормативним визначенням ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
З відеозапису бодікамери працівника поліції вбачається приїзд патрульного авто на виклик за фактом ДТП о 12:18 год., яке відбулося в міждворовому просторі під час паркування ОСОБА_3 автомобіля ВАЗ 21043-20 д.н.з. НОМЕР_1 , про що повідомив останній працівникам поліції.
Під час з'ясування обставин пригоди в поліцейського виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим йому було повідомлено виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу (12:45 год.), на що останній погодився.
Після продуття алкотестеру результат виявися позитивним 1,59%, з яким водій був згоден та не висловлював жодних заперечень.
Перевищення допустимої норми майже в 8 разів стало підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до твердження про порушення працівниками поліції часового проміжку визначеного для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння - протягом 2 годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вказані доводи відхиляються апеляційним судом як безпідставні та такі, що обґрунтовані помилковим тлумаченням захисником притягнутого норм чинного законодавства.
Так, відповідно до ч. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом 2 годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Аналогічні положення містяться в ст. 266 КУпАП.
Тобто наведена в апеляційній скарзі правова норма стосується випадків отримання позитивного результату огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу і в разі незгоди останнього з таким результатом огляду, має наслідком його доставлення працівниками поліції до відповідного медичного закладу і саме для такої доставки передбачено часовий проміжок в 2 голини.
Тоді як, в даному випадку водій ОСОБА_4 пройшов огляд на місці зупинки автомобіля через 30 хвилин після приїзду працівників поліції на виклик потерпілої за фактом ДТП, де саме під час спілкування з водієм і виявили ознаки алкогольного сп'яніння.
При цьому незгоди з отриманим результатом водій не висловлював, а тому підстав для проведення огляду в закладі охорони здоров'я для перевірки достовірності проведеного огляду не було, що свідчить про помилкове посилання в апеляційній скарзі на положення п.9 ІІ розділу зазначеної Інструкції, який не поширюється на даний випадок.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а наявними доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Момота Тараса Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна