Справа № 535/473/25 Номер провадження 22-ц/814/445/26Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
26 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 липня 2025 року,
У травні 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту від 07.02.2024 у розмірі 110000,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 11000 грн, суми заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором - 63250,00 грн, суми заборгованості за відсотками, нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 130 календарних днів - 35750,00 грн, а також судові витрати.
Позов мотивовано тим, що відповідачкою порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 14 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором №4367259 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.02.2024 в сумі 69740, 00 грн, з яких: 11000,00 грн - заборгованість за основним боргом (сумою кредиту), 58740,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
У іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати в розмірі 4535,80 грн, з яких: 3000,00 грн - витрати на правову допомогу та 1535,80 грн - витрати по сплаті судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги до ОСОБА_2 загальною сумою 99 000,00 грн, яка складається із суми заборгованості за процентами, нарахованих первісним кредитором - 63 250,00 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 130 календарних днів 35750 грн. В іншій частині рішення просили залишити без змін.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що суд першої інстанції в порушення п.3.1. договору та ст. 1054 ЦК України - фактично звільнив відповідача від сплати відсотків, у розмірі визначеному договором.
Зазначено, що суд і не звернув увагу на п. 9.9. Договору згідно якого: позичальник підписуючи цей договір підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», актуальні на дату укладення Договору редакція, яких розміщена на Веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Крім того, матеріали справи не містять судового рішення щодо визнання недійсним окремих умов договору.
Позивачем зазначено, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 07.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4367259, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору відповідачки, що був надісланий на номер її мобільного телефону.
Відповідно до п. 1.2-1.4 Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язались надати відповідачу грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Загальний розмір кредиту склав 11000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача (далі Графік платежів). Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2.5% та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/3PK)/tx 100% = (99000,00/11000,00)/360х100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Відповідно до п. 1.5 та 1.6. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 19801,06% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 110000,00 грн. Мета отримання кредиту - на споживчі (особисті) потреби (п.1.8.). Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитам електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 07.02.2024 або 08.02.2024.
Договір підписаний відповідачем шляхом вчинення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 77518 (розділ 10 Договору). У цьому ж розділі відповідачем зазначено: РНОКПП та паспортні дані, місце проживання та реєстрації, номери мобільного телефону та адреса електронної пошти, реквізити належного відповідачу платіжного засобу для перерахування коштів (а.с.22-32).
Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4367259 від 07.02.2024 визначена в додатку №1 до кредитного договору, містить електронний підпис від імені ОСОБА_2 (а.с. 32 на звороті).
Також, електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором 77518 ОСОБА_2 підписала: паспорт споживчого кредиту (а.с.34), відповідно до якого сума кредиту 11000 грн 00 коп., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 912,50 % річних (2,50 % в день), знижена процентна ставка 182,50% річних (0,50% в день), періодичність внесення платежів кожні 30 днів; таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; інформаційне повідомлення, у якому відповідача вказав, що отримав згоду від третіх осіб на обробку їх персональних даних товариством з дає згоду товариству на збирання та обробку персональних даних при врегулюванні простроченої заборгованості (а.с.32 на звороті, 33-36).
Відповідно до повідомлення iPay.ua вих. №1532-0310 від 03.10.2024 кошти на суму 11000,00 грн успішно перераховані 07.02.2024 на платіжну картку НОМЕР_2 , що є доказом видачі кредитних коштів (а.с.20).
Відповідно до копії платіжної інструкції від 09.02.2024, виписки по картковому рахунку та виписки за поточними рахунками клієнта за період з 07.02.2024 по 08.02.2024 АТ «Ощадбанк» по рахунку ОСОБА_2 , цього дня було зараховано на картковий рахунок ОСОБА_2 кошти в сумі 11000,00 грн (а.с.143-146).
Таким чином, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», надавши відповідачу кредит, свої зобов'язання за Договором №4367259 про надання коштів на умовах споживчого кредиту виконало.
У свою чергу, відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахований позивачем розмір заборгованості зі сплати відсотків суперечить вимогам норм Закону України «Про споживче кредитування», оскільки за період із 24.09.2024 по 31.01.2025 денна процентна ставка не може перевищувати 1%.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті регулюються Законом України «Про споживче кредитування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX,від22.11.2023 який набрав чинності 24.12.2023 внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до статті 8, яка визначає порядок визначення реальної річної процентної ставки,денної процентної ставки та загальну вартість кредиту для споживача.
Вказаним Законом обмежено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, який не може перевищувати 1 % (п. 5 ч. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» положення ч. 5 ст. 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Тобто зазначеною нормою права визначено, який саме розмір денної процентної ставки має діяти в договорах про споживче кредитування протягом визначених законом періодів.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» зобов'язано надавачів фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Порядок розрахунку денної процентної ставки передбачено п. 4 ч. 8 Закону України «Про споживче кредитування» за формулою, згідно із яким ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t*100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Відповідно до п. 2 ч. 8 Закону для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Укладений 07.02.2024 між сторонами кредитний договір, за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому первісний та новий кредитор не мали права визначати проценту ставку у розмірі 2,5% на день, протягом всього строку кредитування з огляду на вимоги зазначеного Закону, дія якого поширюється на спірні правовідносини.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув на це увагу та перерахував заборгованість за процентами, враховуючи внесені зміни в законодавство, а саме п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, яким визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 24.12.2023 по 22.04.2024 не може перевищувати 2,5%, із 23.04.2024 по 20.08.2024 -1,5%, а із 20.08.2024 - 1,0%.
Доводи апелянта щодо узгодженості між сторонами відсоткової ставки в розмірі 2,5% в день та правомірність обрахування заборгованості виходячи саме з цієї ставки є безпідставними та свідчать про невірне трактування норм права, а саме ЗУ «Про споживче кредитування».
Посилання товариства на відсутність у суду права зменшувати розмір аліментів є помилковими, оскільки суд перерахував відсотки у відповідності до норм чинного законодавства, в тому числі із урахуваннями ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» щодо нікчемності умов договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду в оскаржуваній частині, оскільки воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Рішення оскаржено лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому відповідно до змісту ст. 367 ЦПК України в іншій частині не переглядається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - залишити без задоволення.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль