Справа № 554/4842/23 Номер провадження 22-ц/814/1226/26Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
26 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест»
на рішення Шевченківскьго районного суду м.Полтави від 20 жовтня 2025 року, постановлене суддею Тімошенко Н.В.,
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
02.06.2023 позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 35 724,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 2 684,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2022 між ПрАТ «СК «Провідна» та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6781792/9069/22.
Предметом договору страхування є страхування в тому числі транспортного засобу «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 .
25.10.2022 приблизно о 07 год 45 хв, м. Полтава, вул. Небесної Сотні (колишня Леніна),25 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 та транспортного засобу «Dacia Duster», д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 .
Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 18.11.2022 відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
У результаті ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 . Позивач виплатив страхове відшкодування для ремонту застрахованого транспортного засобу на користь СТО (ФО-П ОСОБА_2 ) у розмірі 69 870,00 грн (16.11.2022) та 13 380,00 грн (27.12.2022), що становить загалом 83 250,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно із Полісом №АТ/1556305.
Позивач звернувся до ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявами на виплату страхового відшкодування, які задоволено частково на загальну суму 47 526,00 грн., з урахуванням коефіцієнту зносу замінених складових згідно із Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Полтави від 04.09.2025 замінено найменування позивача на Приватне акціонерне товариство «Провагроінвест»./а.с.166/
Рішенням Шевченківського районного суду м.Полтави від 20.10.2025 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про стягнення 35 724,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2 684,00 грн судового збору - відмовлено повністю.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не надано належних та достатніх доказів для підтвердження фактичного розміру збитків. Різниця між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням (83 250,00 грн без урахування зносу) та виплаченим ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» страховим відшкодуванням (47 526,00 грн з урахуванням зносу 48% та франшизи 1 500,00 грн) становить значну суму - 35 724,00 грн. Тоді як за відсутності висновку незалежної судової експертизи або звіту оцінювача суд не може встановити, чи відповідає виплачена позивачем сума 83 250,00 грн дійсній ринковій вартості відновлювального ремонту з урахуванням вимог законодавства про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення. Посилаючись на обставини, аналогічно викладеним у позові, доводить правомірність права вимог (суброгації) до відповідача, як винної особи у заподіянні шкоди. Вважає, що суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, унаслідок чого постановив незаконне та необґрунтоване рішення. Тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заперечує твердження районного суду про неналежність та недостатність доказів для розміру збитків, фактично замінивши оцінку наданих доказів вимогою надання додаткової експертизи.
Указує, що норма частини першої статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності, а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-50гс15, доводить, що рахунки СТО, наявні у матеріалах справи, відображають реальний перелік робіт і запчастин, необхідних для відновлення автомобіля до стану, в якому транспортний засіб перебував до ДТП. Натомість, відмова суду у врахуванні документів, які підтверджують факт виплати страховиком відповідача часини збитків, є порушенням принципу змагальності та об'єктивності оцінки доказів. При цьому звертає увагу, що ні сторона відповідача, ні третя особа, яка є страховиком винної особи, не надала жодного заперечення щодо доказів, наданих позивачем.
Посилаючись на положення статті 993 ЦК України та статтю 27 Закону України «Про страхування», доводить, що після виплати страхового відшкодування до позивача, як страховика за договором майнового страхування, переходить у межах здійсненої виплати включно з правом не неоплачену суму франшизи право вимоги потерпілого до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.12.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 08.12.2025.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.
11.08.2022 між ПрАТ «СК «Провідна» та ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕДЩ» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6781792/9069/22.
Предметом договору є страхування, у тому числі, транспортного засобу «SKODA FABIA» НОМЕР_1 ./а.с.6-8/
25.10.2022 приблизно о 07 год 45 хв, м.Полтава, вул. Небесної Сотні (колишня Леніна)25 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 та транспортного засобу «Dacia Duster», д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 .
Згідно із постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 18.11.2022 (справа №554/12690/22) у вказаний час і місці водій транспортного засобу «Dacia Duster», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 у порушення п.10.1, п.16.6 ПДР України при зміні руху праворуч не надав переваги у русі та скоїв зіткнення з транспортним засобом «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Крім того, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.10. ПДР України залишив місце події. Указаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4,124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн./а.с.12-13/
26.10.2022 власник пошкодженого застрахованого автомобіля «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 , звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про факт настання події та виплату страхового відшкодування на рахунок СТО./а.с.14/
Із метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля 26.10.2022 проведено його огляд та складено Акт №386635, у якому вказані пошкодження (назва деталей і опис пошкоджень)./а.с.15/
ФО-П « ОСОБА_4 » склав рахунки №С000001340 від 02.11.2022 на суму 69 870,00 грн та №С000001340 від 09.12.2022 на суму 13 380,00 грн, відповідно до яких ПрАТ «СК «Провідна» склала розрахунки суми матеріального збитку та страхові акти №2300386635 від 10.11.2022 на суму 68 870,00грн та від 22.12.2022 на суму 13 380,00 грн./а.с.16-19, 21-25/
Позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06/6781792/9069/22 у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 виплатив визначені суми страхового відшкодування за ремонт автомобіля згідно із рахунками СТО (ФО-П ОСОБА_4 ) платіжними дорученнями відповідно від 16.11.2022 та від 22.12.2022./а.с.2-26/ Отже, загальна сума страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «Провідна» складає 83 250,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на час ДТП була застрахована у ПрАТ «НАСК «Оранта» згідно із полісом №АТ/1556306. Позивач звернувся до ПрАТ «НАСК «Оранта» із завами про виплату страхового відшкодування./а.с.28, 29/
Остання здійснила страхове відшкодування на користь ПрАТ «СК «Провідна» на загальну суму 47 526,00 грн, з урахуванням фізичного зносу (48%) пошкодженого автомобіля та 1 500,00 грн франшизи. Залишок невідшкодованої шкоди становить 35 724,00 грн./а.с.30, 63-90/
Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 35 724,00 грн шкоди, суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених вимог наданими позивачем доказами та відсутності підстав для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування різниці між сумою, виплаченою позивачем за договором майнового страхування без урахування зносу, та сумою, виплаченою страховиком відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з урахуванням зносу, що є наслідком різних умов страхування. Позивач, виплачуючи страхове відшкодування без урахування зносу за договором майнового страхування, діяв на власний ризик та не може перекладати наслідки своїх договірних зобов'язань на відповідача.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони ґрунтуються на неправильно застосованих нормах матеріального права та прийняті з порушенням норм процесуального права. При цьому колегія суддів ураховує наступне.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За правилами статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, вимога позивача, до якого перейшло право вимоги до завдавача шкоди у зв'язку з виплатою страховою компанією на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до страховика потерпілої особи права вимоги останньої у деліктному зобов'язанні.
Із огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги позивача про те, що останній має право вимоги до винної особи про відшкодування понесених витрат в повному обсязі.
Прийняття страховиком відповідача ПрАТ «НАСК «Оранта» від ПрАТ «СК «Провідна» заяв про виплату страхового відшкодування, розрахованого згідно страхових актів від 11.11.2022 та 23.12.2022 і здійснення відшкодування відповідно до положень п.12.1 ст.12, ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 47 526,00 грн вартості відновлювального ремонту аварійно пошкодженого транспортного засобу «SKODA FABIA», д/н НОМЕР_1 , з урахуванням його фізичного зносу (48%) та без 1 500,00 грн франшизи, вказує на погодження між ними такого відшкодування в розумінні положення абзацу 2 пункту 36.2 статті36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ураховуючи наведені норми права, позивач набув право вимоги у порядку суброгації на стягнення з відповідача ОСОБА_1 , який є винним у заподіянні шкоди, недостатньої до повного відшкодування суми, включно з правом на стягнення неоплаченої суми франшизи.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На обґрунтування факту понесення збитків позивач надав до суду належні та допустимі докази, які ні відповідачем, ні третьою особою не спростовувалися.
Тому колегія суддів визнає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо неналежності доказів заподіяної шкоди: первинного огляду пошкодженого транспортного засобу; копії страхових актів; копію розрахунків сум матеріального збитку; рахунки СТО щодо відновлювального ремонту та платіжні доручення на їх оплату.
При цьому, колегія суддів ураховує, що рахунки СТО, наявні у матеріалах справи, відображають перелік робіт і запчастини, які необхідні для відновлення автомобіля до стану, в якому він перебував до ДТП. Усі ці докази відповідають вимогам ЦПК України, які у своїй сукупності містять достатню інформацію щодо розміру заподіяної шкоди та вартості відновлювального ремонту, оплата якого підлягає відшкодуванню відповідачем у тій частині, що не покрита страховим відшкодуванням страховика останнього.
Висновок районного суду, що рахунки ФО-П ОСОБА_4 складені комерційною організацією, яка заінтересована у завищенні вартості ремонтних робіт, ґрунтується на припущеннях, тоді як доказів іншої, відмінної від заявленої, суми відновлювального ремонту, учасники спірних правовідносин не заявляли і не подавали.
Колегія суддів визнає безпідставним висновок районного суду, що позивач, виплачуючи страхове відшкодування без урахування зносу за договором майнового страхування, діяв на власний ризик та не може перекладати наслідки своїх договірних зобов'язань на відповідача. Такий висновок протирічить наведеним нормам цивільного законодавства, зокрема статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», які унормовують правовідносини між страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, і особою, відповідальною за заподіяний збиток.
Із огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору: 2 684,00 грн за подачу позову та 4 026,00 грн - за апеляційну скаргу, а всього 6 710,00 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 20 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОВАГРОІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 23510137) 35 724,00 грн (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять чотири грн) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОВАГРОІНВЕСТ» 6 720,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак