Справа № № 754/6033/22Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/599/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
16 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинувачених та захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.156 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем на 3 роки; за ч. 4 ст. 301-1 КК України до 15 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем на 3 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем на 3 роки; ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 153 КК України до 10 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 156 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем на 3 роки; за ч. 4 ст. 301-1 КК України до 15 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем на 3 роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишений без зміни.
На зазначений вирок обвинувачені та їх захисники подали апеляційні скарги.
Під час апеляційного розгляду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися з клопотаннями про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який , а саме особисте зобов'язання з покладенням на нього певних обов'язків, визначених ст.194 КПК України.
В обґрунтування клопотань посилаються на те, що вони утримується під вартою з 27.01.2022 року у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» та з 10.07.2023 року тримання їх під вартою здійснюється на підставі вироку Деснянського районного суду м. Києва від 10.07.2023 року, який не набрав законної сили, та відповідно до вимог положень ст.400 КПК України, не повинен виконуватися.
Також зазначають, що рішеннями ЄСПЛ від 09.10.2025 року та від 06.03.2025 року встановлено, що вони тривалий час утримуються у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у неналежних умовах та в умовах, які принижують їх гідність, та мають хронічні захворювання , а належна медична допомога в умовах СІЗО не надається.
Також обвинувачені звертають увагу на те, що під час повітряних атак російських військ примусово залишаються у камерах Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де їх життю загрожує смертельна небезпека, перебуваючи ув'язненими не мають можливості укласти шлюб між собою, також позбавлені можливості приймати участь у досудовому розслідуванні інших кримінальних проваджень, де вони є потерпілими, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні.
Також захисником обвинуваченої ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_9 подано клопотання про зміну останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний західне не пов'язаний з позбавленням волі, а саме на особисте зобов'язання.
В обґрунтуванні клопотання посилається на те, що на даний час відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який незаконно продовжений до набрання вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10 липня 2023 року законної сили.
Також у своєму клопотанні зазначає, що обвинувачена не вчиняла спроб втечі, не переховувалась від слідства та суду, не вчиняла спроб незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, тому відсутні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Заслухавши обвинувачених та захисників, які підтримали заявлені клопотання, прокурора, яка заперечила проти задоволення клопотань, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання обвинувачених та захисника про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передували обранню такого виняткового запобіжного заходу, та перевірити можливість зміни запобіжного заходу.
Апеляційним судом взято до уваги дані про особу обвинувачених, які раніше до кримінальної відповідальності не притягались, засуджені судом першої інстанції до тривалого позбавлення волі за вчинення , у тому числі і особливо тяжких кримінальних правопорушень, апеляційний перегляд судового рішення триває на стадії дослідження доказів за клопотаннями обвинувачених, тому колегія суддів вважає, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від суду, незаконного впливу на потерпілих, експертів, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 3ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Клопотання обвинувачених та захисника обвинуваченої не містять зазначення виключних випадків, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на будь - який інший менш суворий запобіжний захід , у тому числі і на особисте зобов'язання.
За таких обставин клопотання обвинувачених та захисника про зміну ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 405,419 КПК України, колегія суддів
Клопотання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя