Житомирський апеляційний суд
Справа №291/981/25 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.
Номер провадження №33/4805/112/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
25 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Олянюка В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Згідно з постановою судді районного суду, водій ОСОБА_1 09 серпня 2025 року о 00-00 год на полі № 6 у с. Чорнорудка Бердичівського району Житомирської області біля автодороги Бердичів - Вчорайше - Ружин - Городок керував транспортним засобом - трактором Case STX - 535, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою технічного приладу «DragerAlkotest 6820», результат тесту № 739 - 1,49 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки водій вжив близько 100 грам горілки після вчинення ДТП, тому, на думку захисника, матеріали мали складатись за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Олянюка В.Л., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 417159 від 09 серпня 2025 року; чеком приладу Alkotest Drager 6820 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, відповідно до якого у водія виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння як запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, результати огляду 1,49 проміле; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; направленням ОСОБА_1 як водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до Андрушівської ЦРЛ для проходження відповідного огляду, від огляду у медичному закладі відмовився; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; копією протоколу серії ЕПР1 №417184 від 09 серпня 2025 року; рапортом працівника поліції від 09 серпня 2025 року; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що працівники поліції прибули на місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, встановили учасників. Водію транспортного засобу Case STX-535, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 зауважили на наявність ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей) водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Працівники поліції роз'яснили порядок застосування приладу Алкотестера Драгер, надали запечатаний мундштук та ОСОБА_1 пройшов огляд із позитивним результатом - 1,49 проміле, з яким погодився, на огляді у медичному закладі не наполягав. У подальшому щодо ОСОБА_1 у його присутності працівники поліції склали адміністративні матеріали.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали той підписав без зауважень та заперечень.
Зазначений вище відеозапис з портативних нагрудних камер поліцейських є безперервним, послідовним та відображає зазначені у протоколі події, тому відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, за наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 1,49 проміле, що значно перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього.
Будь-яких зауважень щодо порядку проведення огляду, незгоди з його результатами чи бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я порушник не висловлював, що підтверджується відеозаписом події.
Безпідставним є твердження апелянта, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а алкоголь вживав після ДТП.
Як видно з відеозапису у спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 підтвердив вживання алкоголю напередодні, скільки випив - не рахував. ОСОБА_1 пояснював, що перед тим, як виїжджав на роботу продував прилад і був тверезий, коли заправлявся вчора то був тверезий, так як після кожної заправки водії проходять тест. Це все сталося вночі, коли поставили комбайни. Про те, що він вживав алкоголь після ДТП, останній працівникам поліції не повідомляв, зміст складених щодо нього адміністративних матеріалів погодив своїм підписом, заперечень не висловлював.
Вказані обставини повно та достовірно встановлені судом першої інстанції на підставі зібраних у справі доказів. Отже, апеляційний суд погоджується із висновком судді районного суду щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких доказів на спростування їх стороною захисту не надано.
За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Під час апеляційного розгляду суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь