Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6575/25 Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є.
Номер провадження №33/4805/263/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
25 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Подоля Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Подоля Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 20 серпня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 07.06.2025 о 01 год 24 хв в м.Житомирі по вул. Великій Бердичівській, поблизу будинку №95, керував транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, адвокат Подоль А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції від 07.11.2015 № 1395 та ст.256 КУпАП, оскільки є нечитабельним: текст відтворений частково, фрагменти слів не утворюють змістовних речень. Посилання суду на копію протоколу «належної якості», на думку захисника, викликає сумніви щодо її ідентичності оригіналу та можливості виготовлення з нечитабельного документа. Вказує, що протокол складався у нічний час при штучному освітленні, його зміст ОСОБА_1 не оголошувався, а працівники поліції лише вказували місце для підпису. Також через нечитабельність протоколу з ним не зміг ознайомитися і він, тому, на його думку, незрозуміло, яким чином суд встановив обставини правопорушення та дійшов висновку про винуватість особи на підставі такого документа, що суперечить вимогам ст.251 КУпАП. Крім того, захисник послався на нероз'яснення ОСОБА_1 права пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та формальний характер направлення на такий огляд.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353928 від 07.06.2025, згідно якого, ОСОБА_1 07.06.2025 о 01 год 24 хв в м.Житомирі по вул. Великій Бердичівській, поблизу будинку №95, керував транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проведено на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, результат позитивний - 0,81 проміле (а.с.1-2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення мови. Огляд проведений за допомогою Alсotestеr Drager 7510.Результат огляду на стан сп'яніння 0,81 проміле (а.с.4); результатом тесту №524 від 07.06.2025, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого 0,81 проміле (а.с.3);направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2025 (а.с.5); рапортом поліцейського взводу №2 роти №1 БУПП в Житомирській області ДПП від 07.06.2025 А.Гуріна (а.с.6); відеозаписами події з нагрудних камер поліцейських (а.с.7).
Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Вбачається, що водій ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, пройшов відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального засобу Alkotest Drager 7510, результат якого показав перевищення допустимої норми - 0,81 проміле.Незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не виказував, чек за результатами тестування спеціальним засобом, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень.
Відеозапис підтверджує, що дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 таІнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 КУпАП.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на те, що працівник поліції в порушення порядку, встановленого законом, не роз'яснив ОСОБА_1 можливість пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, виписавши направлення формально, є безпідставними, оскільки, відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, лише у разі незгоди особи, яка керує транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. З наявного у справі відеозапису вбачається, що водій пройшов огляд на стан сп'яніння на місці події з використанням спеціальних засобів та незгоди з результатом огляду не висловлював.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Посилання на нечитабельність протоколу про адміністративне правопорушення не впливає на обґрунтованість висновків суду. Протокол оформлений у електронному вигляді і його текст з часом може втрачати контрастність, що ускладнює зчитування. Водночас наявні технічні дефекти складеного протоколу, зокрема відсутність окремих слів чи літер у фабулі, не спотворюють змісту протоколу, який дозволяє встановити суть правопорушення, а викладені судом обставини відповідають змісту протоколу та подіям, зафіксованим на відеозаписі. Окрім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи міститься копія протоколу серії ЕПР1 №353928 від 07.06.2025, яка дає можливість прочитати зміст протоколу в повному обсязі. У апеляційного суду не виникає сумнівів, що наявна в матеріалах справи копія протоколу відповідає оригіналу, оскільки завірена належним чином. Сукупність досліджених доказів дає підстави для висновку про доведеність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 або його захисник не були позбавлені можливості, у разі виникнення сумнівів щодо змісту протоколу, звернутися до уповноваженої особи з метою отримання належної якості такого документа.
Також, як свідчать наявні у матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, протокол про адміністративне правопорушення було надано ОСОБА_1 для ознайомлення, після чого він підписав його без зауважень та отримав копію. За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо неознайомлення його зі змістом протоколу є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не містять посилань на нові обставини чи докази, які б свідчили про незаконність постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, учасниками справи не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Подоля Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 20 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич