24 лютого 2026 року
справа № 752/14733/23
провадження № 22-з/824/224/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Агенство по рефінансуванню житлових кредитів»
розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства «Агенство по рефінансуванню житлових кредитів» - Тищенка Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 17 лютого 2025 року тана додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 13 березня 2025 року, постановлене під головуванням судді Слободянюка А.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агенство по рефінансуванню житлових кредитів», про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Київ від 17 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2023 року у розмірі 1 008 758 (один мільйон вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн 74 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агентство по рефінансуванню житлових кредитів» на користь держави судовий збір у розмірі 1 942 (одна тисяча дев'ятсот сорок дві) грн 46 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 17 лютого 2025 року залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 13 березня 2025 року залишено без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 17 лютого 2025 року залишено без змін.
Додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 13 березня 2025 року залишено без змін.
Від представника Приватного акціонерного товариства «Агенство по рефінансуванню житлових кредитів» - Тищенка Андрія Васильовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 85 517,88 грн.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Зазначене узгоджується із положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.
Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Як вбачається з матеріалів справи представником Приватного акціонерного товариства «Агенство по рефінансуванню житлових кредитів» - Тищенком Андрієм Васильовичем попередній розрахунок витрат на правничу допомогу не подався, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги відповідне клопотання також не заявлялося. У поданому клопотанні про стягнення судових витрат не зазначено про існування підстав, які унеможливлювали подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Оскільки заявник не подавав до суду апеляційної інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, не визначав попередню суму судових витрат, які він очікує понести, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відшкодуванні судових витрат, про які йдеться у згаданій заяві.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Агенство по рефінансуванню житлових кредитів» - Тищенка Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді