Провадження № 11-сс/803/362/26 Справа № 202/236/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 лютого 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 399 360 (триста дев'яносто дев'ять тисяч триста шістдесят) грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 21.03.2026 включно.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні інкримінованого діяння та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування або суду, можливість знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків, які не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного під вартою.
Наявність ризиків у виді перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнав не доведеною стороною обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя врахував що ОСОБА_7 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, та визнав, що зазначені обставини не можуть бути самодостатньою підставою для відмови в застосуванні запобіжного заходу.
Також, враховуючи всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , особу підозрюваного, початкову стадію досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визнав, що застава у розмірі в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 399 360 (триста дев'яносто дев'ять тисяч триста шістдесят) грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржену ухвалу скасувати та замінити визначений судом запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час доби.
В обгрунтування апеляційних вимог вказує, що слідчий суддя ретельно не перевірив доводи прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та доводи захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, неналежно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що роль ОСОБА_7 у інкримінованому йому правопорушенні є незначною, він не заперечує факт перевезення сухостою на його автомобілі, щиро жалкує про ці обставини, просить врахувати, що він має усталені соціальні зв'язки, місце постійного проживання, на його утриманні перебувають неповнолітні діти, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, не судимий, не буде ухилятися від явки до суду та правоохоронних органів, не буде здійснювати тиск та вплив на свідків, та жодними діями не буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Крім того, вказує, що не було враховано той факт, що в період з початку повномасштабного вторгнення російської федерації, ОСОБА_7 , виконуючи свій громадянський борг, став на захист нашої Батьківщини та активно приймав участь у відсічі збройної агресії рф, був нагороджений орденами та медалями, є учасником бойових дій. Під час виконання бойових завдань його було поранено, у зв'язку з чим він був госпіталізований. Вказує, що підозрюваний шкодує, що у зв'язку зі збігом тяжких сімейних обставин, він не з'явився до суду, у визначений час - 26.01.2026 р., у судовому засіданні ОСОБА_7 надавав документи, що в цей день його сповістили про смерть його бабусі, яка померла в ніч з 25-го на 26-е січня 2026 року та він був задіяний у вирішенні питань, пов'язаних з похованням. Внаслідок цих трагічних подій, стан його здоров'я погіршився, піднявся тиск, у зв'язку з чим він звертався до медичної установи та йому було відкрито лікарняний з 26.01.2026 року по 30.01.2026 р. Через те, що працівниками поліції у нього було вилучено телефон, повідомити правоохоронні органи він не зміг та тільки 28 січня 2026 року він надіслав слідчому документи про поважність його відсутності.
Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування, суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у нього не має потреби, скоювати нові злочини останній не збирається.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що в проваджені СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000000571 від 29.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
22.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
З апеляційної скарги вбачається, що стороною захисту обґрунтованість підозри як підстава для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 не оскаржується, а тому колегія суддів не вдається до детального обговорення висновків суду у цій частині та обмежується констатацією того, що наданим матеріалами обгрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 підтверджується достатньою мірою для вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу. Крім того, колегія суддів зауважує, що захисник в апеляційній скарзі зазначив, що ОСОБА_7 не заперечує факт перевезення сухостою на його автомобілі.
Слідчим суддею враховано вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи суворість можливого покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що будуть вигідні стороні захисту, які не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного під вартою.
Висновки слідчого судді щодо доведеності існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_7 , має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, є обґрунтованими з огляду на те, що досудове розслідування наразі не завершено, а підозрюваний може перешкоджати органу досудового розслідування збирати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчим суддею було враховано дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Колегія суддів зважає на те, що тяжкість можливого покарання хоча сама по собі і не може бути підставою для тримання особи під вартою, втім підлягає врахуванню у сукупності з іншими встановленими ризиками та свідчить про їх особливу вагомість, оскільки ОСОБА_7 небезпідставно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
З урахуванням обставин справи, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого суду щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, коли відбувається первинна фіксація обставин кримінального правопорушення та збирання доказів, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Вищезазначене повністю спростовує наведені в апеляційній скарзі доводи захисника про недоведеність наявності вказаних ризиків.
У цій частині колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити, що обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_11 діяння, а саме те, що незаконна порубка дерев здійснювалася з корисливих мотивів, на протязі тривалого часу, групою осіб, дозволяють грунтовно припускати, що протиправна поведінка останнього є стійкою, що у свою чергу вказує на існування та особливу вагомість встановлених щодо нього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому провадженні, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, згідно з якими суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, з чим і погоджується колегія суддів та вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_7 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_7 має усталені соціальні зв'язки, місце постійного проживання, на його утриманні перебувають неповнолітні діти, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, не судимий, та його участь у відсічі збройної агресії рф при захисті Батьківщини, а тому до нього має бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини в своїй сукупності, зважаючи на фактичні обставини справи та сутність інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не вказують на можливість усунення встановлених судом ризиків менш суворим запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, а також враховуючи те, що ОСОБА_7 у визначений судом час не з'явився у судове засідання у суді першої інстанції, у зв'язку із чим слідчим суддею до нього було застосовано привід, тобто останній не виконав своїх обов'язків. Крім того, ОСОБА_7 визначено також розмір застави, а відтак застосований до нього запобіжний захід не є безальтернативним.
З огляду на викладене, істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4