Справа № 761/5994/26
Провадження № 2/761/8512/2026
23 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу,поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно позовної заяви позивач просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної інноваційної фінансово- кредитної установи № 15-К/ТР від 30.01.2026 року про звільнення ОСОБА_1 з посади діловода служби голови правління Державної інноваційної фінансово- кредитної установи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
2. Поновити ОСОБА_1 на посаді діловода служби голови правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи з дня незаконного звільнення - 30 січня 2026 року.
3. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.01.2026 року по день фактичного поновлення на роботі, виходячи із середньоденної 2088,95 визначеної відповідно до Порядку № 100. *У разі затримки виконання рішення про поновлення, прошу застосувати наслідки, передбачені законодавством, у тому числі нарахування середнього заробітку до дня фактичного допуску до роботи.
4. Зобов'язати Державну інноваційну фінансово-кредитну установу внести зміни до е-трудової ОСОБА_1 : скасувати запис про звільнення за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП та відновити запис про роботу на посаді з дня поновлення.
5. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України за період з 30.01.2026 року по день фактичного проведення повного розрахунку, виходячи із середньоденної 2088,95 грн., визначеної відповідно до Порядку № 100.
6. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати та інших належних при звільненні виплат.
7. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконним звільненням та недобросовісною поведінкою роботодавця, у розмірі 350 944,16 грн.
8. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом цієї справи.
Між тим, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, не конкретизовано розмір середнього заробітку, який він просить стягнути станом на час звернення до суду, не зазначено розмір заборгованості із заробітної плати та інших належних при звільненні виплат, не вказано ці суми в ціни позову.
Крім цього, згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та впливу на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
На цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач серед іншого просить стягнути заборгованість з інших належних при звільненні виплат, не конкретизуючи їх зміст та зобов'язати внести зміни до е-трудової.
У частинах першій, третій статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі
№ 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».
Так, зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не викладені в цій частині обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких звертаються до суду та обґрунтовують свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або обставин, які свідчать на підтвердження дійсної неможливості отримання таких доказів, а також на підставі якої правової норми визначається той спосіб захисту прав, який позивач просить застосувати, тобто, які саме суб'єктивні права позивача порушені, якими саме діями відповідача з приводу даного предмету спору та з якими правовими наслідками.
Крім цього, згідно ст. 177 ч.4 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем сплачено судовий збір тільки за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» поширюється виключно щодо позовних вимог, які стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно ст. 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачу потрібно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання внести зміни до е-трудової) та за вимоги майнового характеру (виходячи з ціни позову), які не входять до структури заробітної плати на рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 , код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).
Тому, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, сплатити судовий збір, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу,поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.