С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/11840/26
В справі 760/14312/24
І. Вступна частина
24 лютого 2026 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов'язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.
ІІ. Описова частина
19 червня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Голуб В.О. звернулися до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов'язання органу приватизації здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 20 червня 2024 року судом було відкрито провадження у справі.
06 серпня 2024 року до суду надійшли пояснення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, в яких зазначено, що адміністрація є неналежним відповідачем у справі, оскільки повноваження щодо приватизації державного житлового фонду здійснюються Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, яке є юридичною особою публічного права. Адміністрація просила замінити неналежного відповідача належним.
31 липня 2025 року представником Позивачів подано заяву про зміну предмету позову та уточнену позовну заяву у зв'язку із заміною відповідача на Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код: 37485401), яка була прийнята судом ухвалою від 18 листопада 2025 року.
Свої вимоги Позивачі мотивують тим, що ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 10 серпня 1982 року. Разом з нею в цій квартирі постійно проживають та зареєстровані її повнолітні діти: ОСОБА_2 з 05 червня 1984 року та ОСОБА_3 з 03 січня 1989 року.
Ордер на зазначену квартиру свого часу отримувала ОСОБА_4 (свекруха Позивача 1 та бабуся Позивачів 2 і 3) - як працівник Київського відділку Південно-Західної залізниці, на себе та членів своєї сім'ї: чоловіка ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 .
Позивачі зазначають, що 03 травня 2024 року з метою реалізації свого права на приватизацію вони звернулися до органу приватизації із заявою про приватизацію квартири. Проте листом від 09 червня 2024 року вих. № 37 їм було відмовлено у зв'язку з ненаданням копії ордеру на квартиру. При цьому, як зазначають Позивачі, ордер було втрачено не з їхньої вини: ордер здавався при вселенні до житлово-експлуатаційної організації та зберігався нею як документ суворої звітності, проте згідно з довідкою ЖЕД № 901 від 29 вересня 2023 року № 901/-270 він не зберігся.
Позивачі просять суд зобов'язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації провести дії по приватизації квартири АДРЕСА_1 на їхню користь за відсутності ордера (його копії) на житлове приміщення, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а також стягнути судові витрати на користь Позивачів.
У судове засідання Позивачі та їх представник не з'явились. Від представника Позивачів - адвоката Голуб В.О. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації відзиву на позовну заяву не подавав, представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Неявка належним чином повідомленого Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 10 серпня 1982 року, що підтверджується довідкою Відділу приватизації державного майна Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації від 22 квітня 2024 року № 187 та Інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 06 січня 2024 року № 104971923.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає та зареєстрований за вказаною адресою з 05 червня 1984 року, що підтверджується довідкою Відділу приватизації державного майна від 22 квітня 2024 року № 188 та Інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 03 травня 2024 року № 111791504.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживає та зареєстрований за вказаною адресою з 03 січня 1989 року, що підтверджується довідкою Відділу приватизації державного майна від 22 квітня 2024 року № 186.
Факт реєстрації та проживання всіх трьох Позивачів за зазначеною адресою підтверджується також розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 серпня 2023 року № 507.
Встановлено, що ордер на квартиру АДРЕСА_1 свого часу отримувала ОСОБА_4 - на себе та членів своєї сім'ї: чоловіка ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 , яка працювала у Київському відділку Південно-Західної залізниці, що підтверджується відповіддю Виконавчої регіональної філії «Південно-Західна залізниця» від 13 січня 2022 року вих. № НАС-36/П-274.
Родинний зв'язок між Позивачами та одержувачем ордера підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 від 15 серпня 1956 року, свідоцтвом про шлюб Позивача 1 з ОСОБА_6 від 16 липня 1982 року, а також свідоцтвами про народження Позивача-2 та Позивача-3.
Спірна квартира належить до житлового фонду місцевих рад, оскільки є власністю територіальної громади м. Києва.
03 травня 2024 року Позивачі звернулися до органу приватизації із заявою про приватизацію квартири. Листом від 09 червня 2024 року вих. № 37 їм було відмовлено у приватизації у зв'язку з тим, що серед необхідних документів, що подаються для приватизації, не було додано копії ордеру на квартиру.
Встановлено, що ордер на зазначену квартиру не зберігся у Житлово-експлуатаційній дільниці № 901 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва», що підтверджується довідкою ЖЕД № 901 від 29 вересня 2023 року № 901/-270. Таким чином, втрата ордера сталася не з вини Позивачів.
Оцінюючи вказані обставини, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
Відповідно до частини третьої статті 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 345 Цивільного кодексу України фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Правові основи приватизації державного житлового фонду визначені Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482).
Відповідно до статті 1 Закону № 2482 приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2482 до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до статті 5 Закону № 2482 право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2482 передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 2482 передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 2482 органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону № 2482 не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Вказаний перелік підстав для відмови у приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Матеріалами справи підтверджено, що спірна квартира не відноситься до квартир, які не є об'єктами приватизації на підставі статті 2 Закону № 2482.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення № 396), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Відповідно до пункту 18 Положення № 396 для здійснення приватизації житла громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію, довідка про склад сім'ї, копія ордеру, документ, що підтверджує про невикористання такого права.
Відмова у здійсненні приватизації спірної квартири обґрунтована відсутністю серед поданих документів копії ордеру на квартиру.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 58 Житлового кодексу Української РСР ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення. Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення та дійсний протягом 30 днів.
При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.
Таким чином, зберігання ордера після вселення громадянина є обов'язком і відповідальністю житлово-експлуатуючої організації, і відповідальність за його втрату Позивачі нести не можуть.
Суд звертає увагу, що ордер за своєю правовою природою є документом, який посвідчує підставу для вселення у жиле приміщення та є дійсним лише протягом 30 днів з дня його видачі. Після вселення наймача у житлове приміщення ордер втрачає значення правовстановлюючого документа, а правовідносини найму регулюються на підставі фактичного проживання наймача та членів його сім'ї у житловому приміщенні.
Відтак, сама по собі наявність чи відсутність ордера на житлове приміщення в пакеті документів, які подаються громадянином для приватизації житла, не може бути єдиною та остаточною причиною для відмови у визнанні права громадянина на приватизацію, оскільки відповідно до пункту 68 Правил № 470 ордер дійсний лише протягом 30 днів з дня його видачі.
Позивачі на законних підставах зареєстровані та постійно проживають у спірній квартирі протягом тривалого часу, зокрема сім'я ОСОБА_7 безперешкодно проживає у цій квартирі з 80-х років минулого століття. Законність проживання Позивачів у квартирі ніким не спростована та не заперечувалась. Ордер на спірну квартиру не визнавався в судовому порядку недійсним відповідно до статті 59 ЖК Української РСР.
Позивачі мають усі необхідні документи для проведення приватизації житлового приміщення, крім ордеру, надати який вони не мають можливості з незалежних від них обставин, оскільки ордер не зберігся у житлово-експлуатаційній організації.
З урахуванням того, що перелік підстав для відмови у приватизації квартири, визначений частиною десятою статті 8 у поєднанні з пунктом 2 статті 2 Закону № 2482, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, посилання органу приватизації на те, що Позивачі не мають права на приватизацію, оскільки не надали ордеру, є безпідставним.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 65-1 Житлового кодексу Української РСР наймачі жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду можуть придбати займані ними приміщення у власність.
Відповідно до статті 10 Закону № 2482 органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону. Спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.
Оцінюючи пропорційність втручання у права Позивачів, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Тривалий час проживання Позивачів у спірній квартирі є достатньою підставою для того, щоб вважати її їхнім житлом у розумінні статті 8 Конвенції. Відмова у приватизації житла виключно з формальних підстав - через відсутність ордера, який було втрачено не з вини Позивачів, - є непропорційним втручанням у їхнє право на повагу до житла та порушує справедливий баланс між інтересами держави та правами Позивачів.
Щодо належного відповідача у справі суд зазначає, що розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 вересня 2023 року затверджено Положення про Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. Згідно з цим Положенням Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в казначействі, Гербову печатку, а також здійснює оформлення та видачу свідоцтв та дублікатів про право власності на житло і вносить відповідні зміни до них. До складу Управління входить відділ приватизації державного житла, який має статус органу приватизації.
Таким чином, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації є належним відповідачем у цій справі, що підтверджено також поясненнями Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06 серпня 2024 року.
Щодо належності та ефективності обраного Позивачами способу захисту суд зазначає, що судова практика Верховного Суду свідчить про те, що зобов'язання органу приватизації здійснити приватизацію житла є належним та ефективним способом захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.
За таких обставин, враховуючи, що Позивачі на законних підставах зареєстровані та постійно проживають у спірній квартирі, яка є об'єктом приватизації, що законність їхнього проживання ніким не спростована, що ордер було втрачено не з їхньої вини, а також що перелік підстав для відмови у приватизації є вичерпним та не включає відсутність ордера як самостійну підставу для відмови, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 1, 6, 9, 15, 58, 61, 64, 65-1 ЖК України, ст. ст. 15, 16, 328, 345 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 3, 5, 8, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.
Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації провести дії по приватизації квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за відсутності ордера на житлове приміщення, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Позивач 1: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Позивач 2: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Позивач 3: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: м. Київ, просп. Повітряних Сил, 41; код ЄДРПОУ: 37485401.
Суддя: