СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/13149/25
пр. № 2/759/1128/26
26 лютого 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр «Політех ПРО» (далі - ТОВ НТЦ «Політех ПРО») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» (далі - ТОВ «Полігон»), ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 44 514,19 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 28 листопада 2024 року о 18 год. 30 хв. у м. Києві на вул. Дмитра Чижевського, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLVO FH 12.460, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим SCHMITZ SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Власнику транспортного засобу Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 ТОВ НТЦ «Політех ПРО» було завдано матеріальну шкоду.
На момент ДТП, водій транспортного засобу VOLVO FH 12.460, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим SCHMITZ SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 був забезпечений в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп») за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 222528604 та № 223976079.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року у справі № 759/26174/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні цієї ДТП.
Разом з тим, на момент ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Полігон».
24 лютого 2025 року на розрахунковий рахунок позивача від ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» перерахована сума грошових коштів у розмірі 39 562,69 грн як страхове відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР022201.
Процесуальні дії
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а. с. 84-85).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 87).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон», ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, причини неявки суду невідомі (91,92,96,97,109,111,112,114).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ТОВ НТЦ «Політех ПРО» є власником автомобіля Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 28).
28 листопада 2024 року о 18 год. 30 хв. у м. Києві на вул. Дмитра Чижевського, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLVO FH 12.460, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим SCHMITZ SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 . Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а. с. 29-30).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року у справі № 759/26174/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні цієї ДТП та притягнуто до відповідальності за статтею 124 КУпАП (а. с. 31-34).
На момент ДТП водій транспортного засобу VOLVO FH 12.460, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом бортовим SCHMITZ SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 був забезпечений в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 222528604 та № 223976079 (а. с. 35-36).
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 27 грудня 2024 року № 1393/12-24, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 на дату ДТП 28 листопада 2024 року становить: 50 001,35 грн.
Вартість відновлювального ремонту Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_4 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на дату ДТП 28 листопада 2024 року становить: 94 515,54 грн.
Ринкова вартість КТЗ марки Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_4 , без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП 28 листопада 2024 року становить: 735 386,25 грн.
Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_4 з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість становить:44 628,95 грн (а. с. 37-82).
На момент ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Полігон» (а. с. 30).
24 лютого 2025 року на розрахунковий рахунок позивача від ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» перерахована сума грошових коштів у розмірі 39 562,69 грн як страхове відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР022201 (а. с. 79).
Позивач зазначив, що з метою використання транспортного засобу Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 , він розпочав відновлювальний ремонт автомобіля.
Документи щодо виконання станцією технічного обслуговування, ремонтних робіт та платіжні документи до справи не надано.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Так, пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Так, у статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №074/8395 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Згідно з пунктом 8.6.2. Методики розрахунок величини ВТВ здійснюється за формулою. Якщо відношення А має значення до 0,03, величина ВТВ прирівнюється до вартості відновлювального ремонту.
Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 490/898/16-ц.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, Renault Espace, державний номерний знак НОМЕР_3 на дату ДТП 28 листопада 2024 року становить: 50 001,35 грн, а вартість відновлювального ремонту на дату ДТП 28 листопада 2024 року становить 94 515,54 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 205/5571/15-к (не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини 1 статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
Таким чином, позивачу має бути відшкодована шкода, завдана внаслідок ДТП саме відповідачем ТОВ «Полігон» у розмірі різниці невиплаченого страхового відшкодування 44 514,19 грн.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ НТЦ «Політех ПРО» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ТОВ «Полігон» є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами. Проте в частині вимог до ОСОБА_1 слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23) зазначено, що висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи. У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.
Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
Таким чином, з відповідача ТОВ НТЦ «Політех ПРО» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які понесені позивачем при зверненні до суду зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на автотоварознавче дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» матеріальну шкоду у розмірі 44 514 (сорок чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень 19 копійок.
У частині вимог до ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, витрати на автотоварознавче дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Інформація про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічного центру «Політех ПРО», код ЄДРПОУ 31563101, 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 53/55,
Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігон», код ЄДРПОУ 13715019, 08129, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Макарівська, 6.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Текст рішення виготовлено 26.02.2026.
Суддя Ю.О. Твердохліб