Справа № 758/2372/26
про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-
Позивач звернувся із вказаним позовом до Подільського районного суду міста Києва.
Ознайомившись із позовною заявою, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак вищевказаних вимог позивач при зверненні до суду не дотрималася.
Так, відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:
1) визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Отже, позивачем заявлено дві різні позовні вимоги щодо спірної квартири.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування позову посилається, зокрема, на те, що спірна квартира була придбана спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період перебування його в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , яка є відповідачем за даним позовом. Відповідач звернулася до нотаріуса із заявою про виділ 1/2 частки у спільному майні подружжя. Вважаючи таку відмову та претензії відповідача на 1/2 частку квартири безпідставними, а майно таким, що належить до особистої приватної власності померлого, позивач просить визнати спірну квартиру особистою приватною власністю ОСОБА_3 (перша вимога позовної заяви).
Водночас, така позовна вимога позивачем належним чином не обґрунтована.
Позивачем не зазначено правові підстави позову у цій частині (зокрема, положення чинного законодавства, які б передбачали можливість визнання права власності на майно за померлою особою), а також не зазначено доказів на обґрунтування такої позовної вимоги.
Крім того, виходячи зі змісту позовної заяви, вимога позивачки щодо визнання за нею права власності на спірну квартиру в порядку спадкування (друга вимога позовної заяви) є передчасною, оскільки, як вбачається із доданої до позову постанови нотаріуса КМНО Сташкової А.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.01.2026, відмова позивачу в оформленні її спадкових прав після смерті ОСОБА_3 пов'язана саме зі зверненням колишньої дружини спадкодавця - ОСОБА_2 щодо виділу нею 1/2 частки у спільному майні колишнього подружжя.
Таким чином, в даному випадку першочерговим є вирішення питання щодо правового статусу спірної квартири, зокрема, встановлення наявності чи відсутності режиму спільної сумісної власності подружжя щодо такого майна.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що в разі наявності будь-якого судового спору щодо спірної квартири, у тому числі за позовом ОСОБА_2 щодо виділу їй частки у такому майні, позивач не позбавлена можливості пред'явити відповідний зустрічний позов, у разі наявності для того передбачених законом підстав та умов.
Також, у позовній заяві належним чином не обґрунтовано обрані позивачем способи судового захисту її прав.
Наведене свідчить про те, що подана заява не відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Надати позивачеві строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк