печерський районний суд міста києва
Справа № 757/641/26-к
пр. 1-кс-523/26
16 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження №12025000000001400 від 13.05.2025, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Національної поліції Україниу межах кримінального провадження № 12025000000001400 від 13.05.2025, що полягає у неповерненні майна вилученого 20.11.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 20.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2025 у справі № 757/54698/25-к проведено обшук за вищевказаною адресою, в ході проведення якого вилучено майно, належне ОСОБА_4 .
Заявник вказує, що майно вилучено не законно, ОСОБА_4 не являється фігуранткою кримінального провадження та на вилучене майно до цього часу арешт не накладено, а відтак підлягає поверненню законному володільцю.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою та представник органу досудового розслідування не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив про безпідставність доводів скарги та просив відмовити у її задоволенні. Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор вказав, що дозвіл на вилучення майна, повернення якого просить заявник, надано ухвалою слідчого судді про проведення обшуку, а щодо вилучених грошових коштів до суду подано клопотання про накладення арешту.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Розглянувши матеріали скарги, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12025000000001400 від 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
20.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2025 у справі №757/54698/25-к, було проведено обшук АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено майно, в тому числі, те яке заявник просить повернути.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, проведено обшук у порядку ст. 234 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним майном до вирішення питання про арешт майна, а тимчасово вилученим майном може бути у вигляді речей, документів, грошей, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Відповідно до ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з цим, встановлено, що в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 20.11.2025 у справі №757/54698/25-к, якою надано дозвіл на проведення обшуку, прямо вказано майно, яке у скарзі суб'єкт звернення просить суд зобов'язати слідчого/прокурора повернути.
Суб'єктом звернення не доведено обставин які б свідчили, що вилучене майно утримується органом досудового розслідування неправомірно та не відноситься до кримінального провадження, а відтак відсутні правові підстави для задоволення скарги.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається із заперечень прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , органом досудового розслідування було подано до слідчого судді клопотання про накладення арешту на грошові кошти, вилучені 20.11.2025 в ході проведення обшуку. Разом з тим, зазначене клопотання слідчим суддею по суті не розглядалося та відповідне процесуальне рішення щодо арешту вилученого майна не ухвалювалося.
У зв'язку з цим суд зазначає, що питання про правовий статус вилучених грошових коштів залишається невирішеним у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Відтак, за відсутності ухвали слідчого судді про накладення арешту на зазначене майно, подання скарги на бездіяльність органу досудового розслідування щодо його неповернення є передчасним, оскільки на даний час не визначено процесуальний режим зазначеного майна.
За таких обставин, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження №12025000000001400 від 13.05.2025- залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1