печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55848/25-к
пр. 1-кс-12465/26
23 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024,
06.11.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024.
У скарзі зазначено, що 12.11.2025 проведено обшук автомобіля марки Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, під час якого вилучено: iPhone 15PRO MAX (модель MU6P3I/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ) та Samsung SM-A055F/DS (s/n НОМЕР_8, IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ). Того ж дня проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено два ноутбуки Lenovo та ACER.
22.09.2025 із кримінального провадження № 62024050010009870 виділено окреме провадження №62025000000000948. Проте вилучені мобільні телефони та ноутбуки залишилися у матеріалах первинного провадження №62024050010009870 від 12.09.2024, через що питання їх долі відповідно до ст. 100 КПК України при винесенні вироку судом не вирішувалося.
Зазначені речові докази не містять слідів або відомостей, що свідчили б про їх використання як знаряддя кримінального правопорушення чи могли бути доказом обставин, що розслідуються у провадженні №62024050010009870 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 114 КК України.
Враховуючи викладене, вилучене майно підлягає поверненню його законному володільцю.
У судове засідання особа, яка звернулася із скаргою та представник органу досудового розслідування не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Представник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у судове засідання не з'явився, про дату судового засідання повідомлявся належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явилися, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024.
.В межах вказаного провадження 12.11.2025 проведено обшук автомобіля марки Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, під час якого вилучено: iPhone 15PRO MAX (модель MU6P3I/A, s/n НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 ) та Samsung SM-A055F/DS (s/n НОМЕР_8, IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ).
Того ж дня проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено два ноутбуки Lenovo та ACER.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Частиною 1 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Матеріали провадження за скаргою не містять даних, які б вказували на те, що вилучене майно має відношення до вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, не пізніше наступного дня накладено у передбаченому законом порядку не було, та в провадженні суду не перебувало.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні 62024050010009870 від 12.09.2024 повернути ОСОБА_3 вилучене під час обшуку майно, а саме: мобільні телефони iPhone 15PRO MAX моделі MU6P3I/A s/n НОМЕР_2 imei: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , Samsung SM-A055F/DS, s/n НОМЕР_8, imei: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 та ноутбуки марки Lenovo та ACER.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1