печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58338/24-к
пр. 1-кс-54534/25
29 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
До провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка 24.12.2025 передана слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.10.2024.
Заявник не отримав відомостей, що дані за заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак бездіяльність Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.
Правило неможливості розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України передбачає обов'язкову участь такої особи, разом з тим враховуючи строки розгляду даної категорії скарги, слідчий суддя дійшов висновку про можливість її розгляду за відсутності особи, яка її подала.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судовим розглядом встановлено, що 10.10.2024 ОСОБА_3 звернувся до Офісу Президента України із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому, заявник отримав лист за підписом завідувача відділу Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України ОСОБА_4 від 14.10.2024 № 22/051892-15, з якого вбачається, що його заяву надіслано за належністю на розгляд у межах компетенції до Державного бюро розслідувань.
Разом із тим, як вбачається з листа заступника керівника Управління - керівника відділу Головного слідчого Управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 25.02.2025, заява ОСОБА_3 від 10.10.2024 направлена для розгляду до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві.
Направлення службовими особами Державного бюро розслідувань вказаної заяви про вчинене кримінальне правопорушення за територіальним принципом, свідчить про вчинення службовими особами дій, направлених на дотримання прав заявника щодо прийняття заяви про кримінальне правопорушення, та подальшого внесення по ній відомостей до ЄРДР.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що оскільки заява про кримінальне правопорушення направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, то за будь - яких обставин, за відсутності заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, службові особи Державного бюро розслідувань на час розгляду скарги, позбавлені можливості внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відтак, відсутня бездіяльність на яку посилається скаржник, оскільки уповноважені посадові особи Державного бюро розслідувань діяли в межах чинного законодавства та наданих їм повноважень, а також з урахуванням положень ст. 216 КПК України (підслідність) та ст. 218 КПК України (місце проведення досудового розслідування).
Отже, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 60, 132, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1