Справа № 447/946/25 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І.
Провадження № 22-ц/811/2598/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
26 лютого 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Хоцяновича О.В.,
з участю: представника позивача - Муравської О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 червня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У березні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Коллект центр» звернулось до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2108351640500 від 24.03.2021 року та №2108257833002 від 24.03.2021 року в розмірі 124947 грн. 84 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.03.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2108351640500 «Стандартний».
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, із введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору.
На виконання умов укладеного договору, позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3700 грн.
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором надання фінансових послуг №2108351640500 від 24.03.2021 року.
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором надання фінансових послуг №2108351640500 від 24.03.2021 року.
Крім цього, 24.03.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2108257833002 «Стандартний».
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, із введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5900 грн.
01.11.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором надання фінансових послуг №2108257833002 від 24.03.2021 року.
10.03.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором надання фінансових послуг №2108257833002 від 24.03.2021 року.
На момент укладання такого договору розмір кредитної заборгованості відповідача за договором №2108351640500 від 24.03.2021 року складав 62630 грн. 27 коп., з яких: 3700 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 58930 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №2108351640500 від 24.03.2021 року у розмірі 48156 грн. 98 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3700 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 44456 грн. 98 коп.
Також, на момент укладання такого договору розмір кредитної заборгованості відповідача за договором №2108257833002 від 24.03.2021 року складав 99869 грн. 89 коп., з яких: 5900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 93969 грн. 89 коп. - заборгованість за процентами.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №2108257833002 від 24.03.2021 року у розмірі 76790 грн. 86 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 70890 грн. 86 коп.
Відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, тому позивач просив стягнути спірну заборгованість у примусовому порядку.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 23 червня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договорами №2108257833002 від 24.03.2021 року та №2108351640500 від 24.03.2021 року в розмірі 124947 грн. 84 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 2242 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 10000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Коллект центр» відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликався на те, що позивачем не доведено факт перерахування кредитних коштів позичальнику на виконання умов кредитного договору та у визначений ним спосіб. Зокрема, позивачем не надано виписки з особового рахунку, копій квитанцій, меморіального ордеру, платіжного доручення, тощо, в яких би зазначалось про перерахування саме ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на картковий рахунок НОМЕР_1 , який визначений у договорі.
Зазначає, що долучені до позовної заяви листи ТОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей» не відповідають вимогам бухгалтерських документів, які підтверджують вчинення фінансової операції, у тому числі, відсутні відмітки, які передбачені законодавством, про проведення цієї фінансової операції.
Вважає, що твердження позивача про передачу ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відповідачу 3700 грн. та 5900 грн. на виконання кредитних договорів №2108257833002 від 24.03.2021 року та №2108351640500 від 24.03.2021 року є припущеннями, оскільки не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.
Додає, що умови кредитного договору повинні бути чіткими та зрозумілими, а нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами фінансових послуг тлумачиться на користь позивача.
Зазначає, що відповідно до графіку платежів, строк надання кредиту з 24.03.2021 року по 22.04.2021 року - 30 днів, тому на користь кредитної установи підлягала б стягненню сума процентів, нарахована за визначений умовами договору строк кредитування і орієнтований строк повернення кредиту, тобто за 30 днів, що становить 2200 грн. та 3540 грн. відповідно.
Наголошує, що нарахування процентів за 365 днів користування грошовими коштами у розмірі, який майже у 10 разів перевищує суму кредиту, не відповідає фундаментальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності і розумності.
При цьому, звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду в справі №910/4518/16 від 05.04.2023 року.
13.08.2025 року позивач ТОВ «Коллект центр» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.
У судове засідання апеляційного суду 17.02.2025 року відповідач не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено у його відсутності.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 26.02.2026 року о 12:50.
Заслухавши пояснення сторони позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.03.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання фінансових послуг №2108257833002 «Стандартний».
Вказаний договір, додаток №1 до нього, паспорт споживчого кредиту та заява-анкета (для отримання кредиту) підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором: D8.
Того ж дня, 24.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір про надання фінансових послуг №2108351640500, який підписано відповідачем шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором J4.
Умови вищевказаних договорів про надання фінансових послуг ідентичні.
Відповідно до п.1.1 вищевказаних договорів, товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 5900 грн. і 3700 грн. відповідно, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Згідно п.1.3 договорів, орієнтовний строк повернення кредиту 30 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Відповідно до п.1.4 договорів, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.
Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9 договорів).
Згідно з п.п.1.5, 1.6 договорів, у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», ще має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
По кожному з договорів сторони узгодили графіки платежів, що є додатком №2 до кредитних договорів. Відповідач також ознайомився з паспортами споживчого кредиту, що є додатком №3 до кожного з кредитних договорів, у яких зазначені суми кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, процентна ставка, та інші умови, які відповідають тим, що зазначені у договорах про надання фінансових послуг №2108257833002 від 24.03.2021 року та №2108351640500 від 24.03.2021 року. Вказані документи, а також заяви-анкети (для отримання кредиту), що є додатком №1 до кожного з кредитних договорів, підписані відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронних цифрових підписів одноразовими ідентифікаторами D8 і J4 відповідно.
Даними, що містяться в інформаціях щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій, що складені ТОВ «Служба миттєвого кредитування» щодо обох кредитних договорів, підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 був ідентифікований товариством, в тому числі і за допомогою системи BankID НБУ, і підписав кредитні договори шляхом накладення електронних цифрових підписів одноразовими ідентифікаторами D8 і J4 відповідно, що були відправлені йому на номер телефону НОМЕР_2 .
Факт перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 5900 грн. і 3700,00 грн. від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором про надання фінансових послуг №2108257833002 від 24.03.2021 року та №2108351640500 від 24.03.2021 року підтверджується листами ТОВ ФК «Вей фор пей» від 06.01.2025 року, відповідно до яких ТОВ ФК «Вей фор пей» підтвердило, що на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ ФК «Вей фор пей» було здійснено наступний переказ коштів: номер карти: НОМЕР_1 , власник карти (емітент): банк Commercial Bank Privatbank, категорія карти: Visa, час запиту: 24.03.2021 року 16:33:09, номер договору згідно інформації від кредитора: №2108257833002 від 24.03.2021 року, №2108351640500 від 24.03.2021 року, сума: 5900 та 3700 відповідно, валюта: UAH.
З наведеного також вбачається, що реквізити електронного платіжного засобу, вказані відповідачем у заявах-анкетах на укладення договорів про надання фінансових послуг №2108257833002 від 24.03.2021 року та №2108351640500 від 24.03.2021 року, співпадають з реквізитами банківської картки, на яку було перераховано кошти.
За розрахунком заборгованості за кредитним договором №2108257833002 від 24.03.2021 року, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_1 за період з 24.03.2021 року по 30.11.2021 року становить 48734 грн., з яких: 5900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 42834 грн. - заборгованість за процентами.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2108351640500 від 24.03.2021 року, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_1 за період з 24.03.2021 року по 30.11.2021 року становить 30562 грн, з яких: 3700 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 26862 грн. - заборгованість за процентами.
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договорами №2108257833002 від 24.03.2021 року, №2108351640500 від 24.03.2021 року.
Відповідно до реєстру боржників від 03.12.2021 року до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «Вердикт капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2108257833002 від 24.03.2021 року в розмірі 48734 грн., з яких: 5900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 42834 грн. - заборгованість за процентами, а також за кредитним договором №2108351640500 від 24.03.2021 року в розмірі 30562 грн., з яких: 3700 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 26862 грн. - заборгованість за процентами.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект центр» приймає належні ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до даних з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2108257833002 від 24.03.2021 року в розмірі 62630 грн. 27 коп., з яких: 5900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 58930 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами, а також за кредитним договором №2108351640500 від 24.03.2021 року в розмірі 99869 грн. 89 коп., з яких: 5900 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 93969 грн. 89 коп. - заборгованість за процентами.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №2108257833002 від 24.03.2021 року у розмірі 76790 грн. 86 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 70890 грн. 86 коп., а за договором №2108351640500 від 24.03.2021 року - у розмірі 48156 грн. 98 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3700 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 44456 грн. 98 коп., що разом за обома договорами становить 124947 грн. 84 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Коллект центр» довело свої вимоги на підставі договорів факторингу до ОСОБА_1 за кредитними договорами, укладеними останніми з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» від 24.03.2021 року, за якими боржник не виконує належним чином свої зобов'язання.
Такий висновок відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Так, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ст.ст.509-510, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.ст.525, 625 ЦК України).
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Судом встановлено, що договори про надання фінансових послуг №2108257833002 від 24.03.2021 року та №2108351640500 від 24.03.2021 року підписано відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).
Тому, по кредитним договорам, укладеним з відповідачем, у письмовій формі було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування процентної ставки.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не заперечувався факт укладення кредитних договорів. Відповідач лише вказував на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують перерахування ТОВ «Служба миттєвого кредитування» коштів.
Відповідно до положень ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду, кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.
У постанові КЦС ВС від 13.09.2023 року №369/7355/21 наголошено на тому, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
В справі, яка переглядається апеляційним судом, факт надання позичальнику грошових коштів первісним кредитором підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, у тому числі, самими кредитними договорами, які є дійсними згідно зі статтею 204 ЦК України, презумпція яких не спростована.
Згідно з п.1.2 договорів, кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до договору та є невід'ємною його частиною.
Згідно з п.1.3 договорів, орієнтовний строк повернення кредиту 30 днів з моменту отримання кредиту.
Пунктом 1.4.1 договорів визначено, що нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 30 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.
Пунктом 1.4.2 договорів встановлено, що в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 30 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9).
На підставі наведеного, зважаючи на принцип свободи договору, передбаченого статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили орієнтовний строк повернення кредиту у 30 днів, а також граничний строк кредитування в 1 рік.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що кредитодавець правомірно нарахував заборгованість по процентам в межах строку кредитування та на підставі умов кредитних договорів.
Відповідачем не надано доказів на спростування наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості та на підтвердження того, що ним сплачувалися кошти на погашення заборгованості по вказаних договорах.
Згідно наданого розрахунку, загальна заборгованість за договорами складала 162500 грн. 16 коп., однак, позивач визначив позовні вимоги у розмірі 124947 грн. 84 коп., що не перевищує розміру загальної заборгованості, яка виникла у відповідача під час строку кредитування, тому апеляційний погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованості у розмірі 124947 грн. 84 коп.
Таким чином, висновки суду першої інстанції по суті вирішення спору є правильними і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судом не допущено порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 23 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 26 лютого 2026 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич