Справа № 740/5958/25
Провадження № 1-кп/740/142/26
26 лютого 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
- захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ніжин матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024270000000048 від 01 серпня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 239 КК України,
встановив:
На розгляді в суді перебуває обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому засіданні захисник обвинувачених - ОСОБА_7 подав заяву про відвід прокурора, мотивований тим, що постановою від 02.08.2024 керівник органу прокуратури визначив групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) та старшого групи - ОСОБА_8 . Вважає, що прокурор допускав зловживання процесуальними правами та повноваженнями, допускав порушення процесуальних норм під час досудового розслідування або належним чином не реагував на їх порушення слідчими та співробітниками оперативних підрозділів, то прокурор перестає бути гарантом законності та сам стає джерелом беззаконня. Зауважив, що такі дії прокурора як повідомлення особі про підозру та публічне підтримання обвинувачення, які ґрунтуються на недостовірних та недопустимих доказах, зібраних у тому числі за участю такого прокурора, порушення самим прокурором загальних засад кримінального провадження, використання ним кримінального провадження з іншою метою, ніж визначена у ст. 2 КПК України, зокрема, для комерційного стеження, для збору особистих даних інших осіб, а також приховування доказів та вибіркове відкриття матеріалів кримінального провадження ставлять під сумнів його неупередженість.
Допустивши порушення процесуальних норм на стадії досудового розслідування та погодивши повідомлення про підозру з такими порушеннями, прокурор по суті ініціює несправедливий процес притягнення особи до кримінальної відповідальності, після чого прокурор стає упередженим та залежним від своїх попередніх рішень (зокрема, погодження підозри), оскільки у подальшому ним буде керувати бажання за будь-яку ціну довести винуватість особи, притягнення до кримінальної відповідальності якої він ініціював, а не принципи законності та верховенства права.
У даному випадку прокурор розпочавши кримінальне провадження за фактом вчинення тяжкого посадового злочину не забезпечив проведення жодної слідчої/процесуальної дії для перевірки даного факту, а натомість, як слідує з обвинувального акта, навпаки допустив вчинення іншого кримінального правопорушення. При цьому прокурор не вжив жодних заходів для його припинення. Крім цього, у рамках розпочатого кримінального провадження шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснював розслідування іншого (нетяжкого) правопорушення, а також тривалий час цілеспрямовано збирав комерційну інформацію стосовно приватних підприємств та особисту інформацію працівників таких підприємств, здійснює їх переслідування. Такі дії явно виходять за межі звичайного процесуального керівництва досудовим розслідуванням та вказують на особисту зацікавленість.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви захисника, оскільки мотиви відводу є безпідставними, не підтверджені жодними доказами. Інші два прокурори взагалі не беруть участь у вказаному кримінальному провадженні, є змінена група прокурорів.
Статтею 77 КПК України закріплено перелік обставин, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу може бути заявлено відвід прокурору особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Розглянувши заяву захисника про відвід прокурорів, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
За змістом положень ч. 1-3 ст. 81 КПК України відвід прокурору під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України відвід прокурору може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених статтями 77 цього кодексу.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений виключно ст. 77 КПК, й, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення. За ч. 1 ст. 36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Тобто, на прокурора покладається обов'язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України.
Здійснення об'єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи не вигідні вони для підозрюваного (пункти 12, 13). Необ'єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання водній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу. Отже, процесуальні позиції детектива (слідчого) та прокурора на стадії досудового розслідування є їх правом, навіть у разі розбіжностей між ними, а незгода сторони захисту з такими позиціями не може бути підставою для відводу.
У даній справі група прокурорів у провадженні призначена у спосіб, порядок та у відповідності до вимог Закону.
Серед наведених захисником обставин суд не вбачає підстав, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурорів.
Зазначені захисником обставини, з урахуванням положень ст. 77 КПК України не можуть свідчити про сумніви в об'єктивності чи безсторонності прокурора в призмі положень п. 4 ч. 1 ст. 75, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, оскільки носять характер припущення.
Інших підстав для відводу прокурорів не наведено і в судовому засіданні не встановлено.
Наведені у заяві про відвід та зазначені захисником обставини про відвід прокурорів ґрунтуються на твердженнях сторони захисту про незаконність дій прокурорів та фактично вказують на непогодження захисника із діями прокурорів під час досудового розслідування. Заявлений відвід не містить обґрунтованих доводів, які би вказували про наявність підстав, передбачених ст. 77 КПК, оскільки сама по собі незгода з позицією прокурора не вказує беззаперечно на його упередженість та не дає підстав для обґрунтованого сумніву в заінтересованості прокурорів.
Підсумовуючи викладене суд констатує, що посилання сторони захисту на наявність заінтересованості прокурорів у результатах кримінального провадження, і як наслідок наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості, не знайшли свого підтвердження. Тому заява захисника про відвід прокурорів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 80-81, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 26 лютого 2026 року.
Суддя ОСОБА_1