Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/87/26
Провадження № 2/506/153/26
про повернення позовної заяви
25.02.2026 року селище Окни
Суддя Окнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали позову заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
02.02.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вимоги до позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України і у разі недодержання таких вимог позовна заява, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України ухвалою суду залишається без руху.
Позовна заява заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області не відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим, ухвалою від 06.02.2026 року була залишена без руху та позивачу було надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Підставами залишення позовної заяви без руху були наступні обставини.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
У позовній заяві ціною позову зазначено суму 6877,47 грн, тоді як позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 6586 грн та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 219,47 грн., тобто на загальну суму 6805,47 грн (6586 грн + 219,47 грн). Тобто ціна позову у позовній заяві була зазначена некоректно.
Крім того, позивачем не було сплачено судовий збір.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», станом на день надходження позовної заяви до суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 грн.
Так як 1,5% ціни позову, а саме 102,08 грн (6805,47 грн * 1,5%) є меншим, ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 3328 грн, то станом на день звернення прокурора до суду з даним позовом, розмір судового збору у даній справі складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3328 грн.
При цьому, оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», то Подільська окружна прокуратура Одеської області повинна була сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328 грн *0,8).
Крім того, у вказаній ухвалі судом було звернуто увагу на помилковість посилань заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області у позовній заяві на те, що оскільки предметом даного позову є відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, то на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Подільська окружна прокуратура Одеської області звільняється від сплати судового збору при поданні цього позову, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предметом заявлених позовних вимог в даній справі є відшкодування витрат, понесених Національною службою здоров'я України та Подільською міською радою Подільського району Одеської області на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи - ОСОБА_2 , отже вказаним юридичним особам не завдано збитків внаслідок кримінального правопорушення. В даному випадку потерпілим є ОСОБА_2 , а не вказані юридичні особи, які витратили кошти на його лікування, тому останні не відносяться до жодної категорії осіб, які згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.
Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 462/375/17, від 04.01.2024 року у справі №750/10822/23.
При цьому, платником судового збору в даній справі є саме Подільська окружна прокуратура Одеської області, з огляду на наступне.
Так, пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).
Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Частина третя статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України містить аналогічну норму).
Відповідно до частини четвертої цієї ж статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).
При цьому частиною четвертою статті 23 Закону передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав представництва.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.
Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб'єктом звернення.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 року у справі №923/199/21.
Як вбачається з Довідки про доставку електронного документу, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена до електронного кабінету позивача 11.02.2026 року о 04:40:13 год.
19.02.2026 року від позивача до суду надійшли пояснення до ухвали суду про залишення позову без руху, в яких заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області посилався на те, що враховуючи, що предметом даного позову є відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, то на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Подільська окружна прокуратура звільняється від сплати судового збору при поданні позову. Крім того, на думку заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об'єкта посягань. Підставою заявлення позовних вимог у даній справі є те, що відповідач за даним цивільним спором прямо пов'язаний із кримінальним провадженням, оскільки вказана особа мала процесуальний статус обвинуваченого, тобто особи, щодо якої органом досудового розслідування здобуто достатні докази для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідач ОСОБА_1 обвинувачувався саме у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, потерпілим від якого став ОСОБА_3 , який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження та вимушений був перебувати на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я. Внаслідок цього держава понесла збитки у вигляді витрат на лікування потерпілого. Тому предметом спору у позовній заяві є стягнення шкоди, заподіяної державі, у тому числі місцевому бюджету органу місцевого самоврядування, внаслідок вчинення кримінального правопорушення відповідачем. За таких обставин, на думку заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, покладення на державу обов'язку зі сплати судового збору за позовну заяву, подання якої зумовлене вчиненням кримінально переслідуваного діяння є недоцільним.
Крім того, заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області зазначив, що згідно із розрахунком наданим КНП «Подільська міська лікарня», сума бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2 за період з 28.09.2024 року по 03.07.2024 року склала 6877,47 грн, які включають в себе кошти Національної служби здоров'я України у сумі 6586 грн та комунальних витрат у сумі 291,47 грн (187,65 грн + 103,82 грн), які є коштами місцевого бюджету Подільської міської ради Одеської області. Тому ціною позову зазначено суму 6877,47 грн, яка є коректною. Однак встановлено, що в п.3 прохальної частини позовної заяви вказане числове значення 219,47 грн, як сума стягнення в дохід місцевого бюджету Подільської ОТГ. Тому Подільська окружна прокуратура зазначає, що значення «219,47» є технічною помилкою, зміна місцями цифр у числах «219» на «291», у зв'язку з чим просить вважати вірним значення ціни позову у сумі 6788,47 грн та числовий показник «291,47» для визначення суми стягнення до місцевого бюджету у п.3 прохальної частини позовної заяви.
Таким чином, до цього часу недоліки, на які були посилання в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заступником керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області усунуті не були, позовна заява як не відповідача вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України на момент постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, так і не відповідає на даний час.
Так, в ухвалі було посилання на некоректне визначення ціни позову, з огляду на загальний розмір заявлених позовних вимог, тоді як у поясненнях, які надійшли від Подільської окружної прокуратури до вказаної ухвали зазначено, що ціна позову вказана вірно, однак у прохальній частині позовної заяви допущено описку в зазначенні суми шкоди, яку заявлено до стягнення на користь Подільської міської ради Одеської області.
Разом з тим, основним документом, яким ініціюється розгляд справи є саме належним чином оформлена позовна заява, а тому недоліки та описки в позовній заяві мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позовної заяви з усунутими недоліками, яка повинна відповідати всім вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України, тоді як на даний час зазначена у позовній заяві ціна позову не відповідає загальній сумі, заявленій до стягнення, а отже позовна заява так і не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Крім того, до позовної заяви так і не долучено доказів сплати судового збору.
При цьому, прокурор так і наполягає на своїх посиланнях на звільненні його від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», хоча в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було зауважено на помилковості таких посилань, що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 462/375/17, від 04.01.2024 року у справі №750/10822/23.
Кримінальним правопорушенням, до якого, за посиланням заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області, причетний відповідач ОСОБА_1 , шкода заподіяна безпосередньо потерпілому ОСОБА_2 , а медичним закладом надавалась медична допомога потерпілому ОСОБА_2 , у зв'язку з відповідними функціями медичного закладу щодо надання медичної допомоги будь-якому пацієнту, незважаючи на те, у зв'язку з чим така медична допомога особі знадобилася.
В даному випадку потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_2 , а не Національна служба здоров'я України та Подільська міська рада Подільського району Одеської області, які витратили кошти на його лікування, тому будь-які підстави для звільнення позивача від сплати судового збору в даній справі відсутні.
Таким чином, позовна заява так і не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує принцип верховенства права, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
За таких обставин, так як станом на 25.02.2026 року вказані недоліки, які позивачем не були виправлені відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, перешкоджають відкриттю провадження по справі, оскільки позивачем не виконані вимоги, передбачені ч.3 ст.175 ЦПК України та ч.4 ст.177 ЦПК України, то виходячи із положень ч.3 ст.185 ЦПК України, позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - повернути позивачу, роз'яснивши його право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Суддя О. Л. Чеботаренко