Справа №505/538/26
Провадження №1-кс/505/334/2026
про зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення
до Єдиного реєстру досудових розслідувань
26 лютого 2026 року місто Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Подільськ Одеської області клопотання старшого слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000131 від 14.02.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Клопотання про арешт майна
До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначає, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12026161180000131 від 14.02.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.02.2026 до Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що невідомі шляхом віджиму вхідних дверей проникли до орендованого нею житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрали електричну м'ясорубку, музичну колонку, годинник та тример для стрижки волосся. Сума матеріального збитку встановлюється.
14.02.2026 відомості по даному факту, внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000131, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
23.02.2026 в ході проведення слідчо-розшукових дій встановлено жителя міста Подільськ, Одеської області - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що 13 лютого 2026 року біля 12 години 00 хвилин пересуваючись по вулиці, став свідком того як його батько ОСОБА_7 , зайшов до території домоволодіння розташованої за адресою АДРЕСА_2 звідки виніс майно, а саме годинник Smart Watch model: XO-j3, електрична м'ясорубка марки «BOMA» моделі «BM-380», портативна колонка марки «Mobile Speaker» моделі «MS-A01», помаранчевого кольору, тример для стрижки волосся з насадками.
23.02.2026 проведено огляд за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно видав працівникам поліції викрадене майно, а саме: годинник Smart Watch model: XO-j3, поміщений до поліетиленового сейф пакету № ICR0246063, електрична м'ясорубка марки «BOMA» моделі «BM-380» поміщена до поліетиленового сейф пакету №INZ4020659, портативна колонка марки «Mobile Speaker» моделі «MS-A01», помаранчевого кольору, поміщений до поліетиленового сейф пакету № NPU5314486, тример для стрижки волосся з насадками, поміщений до поліетиленового сейф пакету № PSP3187473.
Вказані об'єкти являються речовими доказами по даному кримінальному провадженню та може бути об'єктом експертних досліджень.
Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положення ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. А заборона на використання майна та заборона на розпорядження таким майном, як передбачає ч. 4 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню
Позиція учасників щодо розгляду клопотання
Старший слідчий СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, надав разом з клопотання заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.
Від власника майна ОСОБА_5 , яка є потерпілою у кримінальному провадженні № 12026161180000131 від 14.02.2026, до суду надійшла заява.
У заяві вона просить розглянути вказане клопотання без її участі у зв'язку з перебуванням за межами Подільського району. Разом із тим ОСОБА_5 зазначає, що не заперечує проти накладення арешту на майно, а саме годинник Smart Watch model: XO-j3, поміщений до поліетиленового сейф пакету № ICR0246063, електрична м'ясорубка марки «BOMA» моделі «BM-380» поміщена до поліетиленового сейф пакету №INZ4020659, портативна колонка марки «Mobile Speaker» моделі «MS-A01», помаранчевого кольору, поміщений до поліетиленового сейф пакету № NPU5314486, тример для стрижки волосся з насадками.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Застосоване законодавство
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ( ч. 3 ст. 132 КПК України).
Положеннями ст. 171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Встановлені обставини
Слідчим відділенням Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026161180000131 від 14.02.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
23.02.2026 проведено огляд за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно видав працівникам поліції викрадене майно, а саме: годинник Smart Watch model: XO-j3, поміщений до поліетиленового сейф пакету № ICR0246063, електрична м'ясорубка марки «BOMA» моделі «BM-380» поміщена до поліетиленового сейф пакету №INZ4020659, портативна колонка марки «Mobile Speaker» моделі «MS-A01», помаранчевого кольору, поміщений до поліетиленового сейф пакету № NPU5314486, тример для стрижки волосся з насадками, поміщений до поліетиленового сейф пакету № PSP3187473.
Відповідно до постанови слідчого у кримінальному провадженні від 06.01.2026 постановленої старшим слідчим СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , вилучені в ході огляду годинник Smart Watch model: XO-j3, поміщений до поліетиленового сейф пакету № ICR0246063, електрична м'ясорубка марки «BOMA» моделі «BM-380» поміщена до поліетиленового сейф пакету №INZ4020659, портативна колонка марки «Mobile Speaker» моделі «MS-A01», помаранчевого кольору, поміщений до поліетиленового сейф пакету № NPU5314486, тример для стрижки волосся з насадками, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеноно до внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000131 від 14.02.2026, після проведення відповідних судових експертиз передати на відповідне збереження потерпілому ОСОБА_5 .
Висновки слідчого судді
Враховуючи, що наразі досудове розслідування триває не значний час, підозра жодній особі не повідомлена, орган досудового розслідування збирає докази, та здійснює перевірку всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а вилучене майно визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадження, та з метою забезпечення його збереження є підстави для застосування арешту вилученого майна шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
На підставі зазначеного та з урахуванням розумності і співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Щодо визначення місця зберігання речових доказів
Разом з тим, слідчий суддя доходить висновку, що у даному випадку відсутні підстави для визначення слідчим суддею місця зберігання речових доказів, оскільки слідчим у кримінальному провадженні вже прийнято рішення з цього питання (винесено відповідну постанову), та саме на сторону кримінального провадження покладається обов'язок зберігати речові докази у стані, придатному для використання (ч. 2 ст. 100 КПК України), відповідно, у задоволенні клопотання слідчого в цій частині слід відмовити.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого, задовольнити частково.
Задовольнити клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026161180000131 від 14.02.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на вилучений під час огляду годинник Smart Watch model: XO-j3, поміщений до поліетиленового сейф пакету № ICR0246063, електричну м'ясорубку марки «BOMA» моделі «BM-380» поміщена до поліетиленового сейф пакету №INZ4020659, портативну колонку марки «Mobile Speaker» моделі «MS-A01», помаранчевого кольору, поміщений до поліетиленового сейф пакету № NPU5314486, тример для стрижки волосся з насадками, поміщений до поліетиленового сейф пакету № PSP3187473.
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині визначення місця зберігання речових доказів.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Відповідальність за збереження вилученого майна та виконання ухвали покласти на сторону обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_8