Справа № 638/2597/26
Провадження № 1-кс/638/453/26
25 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
11 лютого 2026 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У своїй скарзі ОСОБА_3 пояснила, що вона неодноразово зверталась до органів Національної поліції України із заявами протягом 2025 року та у січні 2026 року про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Вільхуватської громади Харківської області, а саме щодо незаконного збагачення в окупації нинішнього керівника гуманітарного відділу ОСОБА_4 та його сина ОСОБА_5 , щодо розкрадання гуманітарної допомоги після деокупації села і до теперішнього часу та зловживання службовим становищем. Заяви подавалися як Укрпоштою, так і шляхом електронного листування. ОСОБА_3 вважає, що заяви повністю ігнорувалися, відповіді подавалися формально. Всупереч вимогам ст. 214 КПК України, за жодним із звернень ОСОБА_3 не було надано витяг з ЄРДР та не повідомлено про реєстрацію кримінального провадження.
У судовому засіданні заявник не з'явилась, була повідомлена своєчасно та належним чином, у заяві від 12.02.2026, поданій через Електронний суд повідомила про неможливість прибуття у зв'язку з наявністю хронічних захворювань органів дихання, просила розглядати справу без її сосбистої участі.
Уповноважена особа СУ НПУ ГУНП в Харківській області у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмові пояснення та просила провести судове засідання без участі представників СУ ГУНП в Харківській області.
Так у своїх поясненнях щодо скарги представник СУ НПУ ГУНП в Харківській області пояснила, що у 2026 році СУ ГУНП в Харківській області було розглянуто звернення ОСОБА_3 від 01.01.2026, що надійшло з ГСУ НПУ, щодо можливих протиправних дій посадових осіб органів місцевого самоврядування Вільхуватської громади, Куп'янського району, Харківської області. Згідно з вимогами наказу МВС України від 08.02.2019 №100, копія зазначеного звернення стосовно можливих протиправних дій посадових осіб органів місцевого самоврядування Вільхуватської громади, Куп'янського району, Харківської області спрямована до Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області для подальшої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" та прийняття рішення у встановленому законному порядку.
Вказане звернення зареєстроване 14.01.2026 в ІКС ІПНП у зазначеному відділі поліції за "457, після чого керівництвом Куп'янського РВП прийнято рішення про спрямування зазначеного звернення до ВП №1 (смт В-Бурлук) Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області для приєднання до аналогічних за змістом матеріалів за попередніми зверненнями ОСОБА_3 які зареєстровані в ІКС ІПНП ВП №1 (смт В-Бурлук) Куп'янського РВП 29.04.2025 за №2386, 19.06.2025 за №3286, 31.10.2025 за №6069 та 07.11.2025 за №6185.
Перевірка викладених у зверненнях ОСОБА_3 відомостей здійснена у порядку Закону України "Про звернення громадян". За результатами перевірок складені довідки про їх припинення у зв'язку з відсутністю достатніх обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_3 спрямовано письмову відповідь.
За таких обставин суд вважає можливим розгляд вказаної скарги провести у відсутності представника СУ НПУ ГУНП в Харківській області, оскільки її неявка, відповідно до приписів ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги по-суті.
Слідчий суддя, вивчивши додані до скарги письмові матеріали, вважає, що скарга є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, зокрема, можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до приписів ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Отже, положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, дізнавача, прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Системний аналіз приписів ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1.2 розділу II Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 №69, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з приписами ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Системний аналіз приписів кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчить про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Окрім того, слідчим суддею зазначається, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові ВП ВС від 30.01.2019 у справі №818/1526/18, в якої зазначається, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому Верховний Суд наголошує на тому, що ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
В постанові від 20.04.2023 у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до приписів ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
З поданої заявником ОСОБА_3 до органів Національної поліції України заяв про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами щодо незаконного збагачення в окупації керівника гуманітарного відділу ОСОБА_4 та його сина, розкрадання гуманітарної допомоги після деокупації села і до теперішнього часу, вбачається, що на думку заявника її заяви ігнорувалися, фактично органи поліції обмежувалися формальними відповідями, за жодним із звернень їй не було надано витяг з ЄРДР та не повідомлено про реєстрацію кримінального провадження.
Між тим, у своїх письмових поясненнях уповноваженою органу НПУ ГУНП в Харківській області повідомлено, що звернення ОСОБА_3 , зареєстроване 14.01.2026 в ІКС ІПНП у відділі поліції за №457 та направлено до ВП №1 (смт В-Бурлук) Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області для приєднання до аналогічних за змістом матеріалів за попередніми зверненнями ОСОБА_3 , які зареєстровані в ІКС ІПНП ВП №1 (смт В-Бурлук) Куп'янського РВП 29.04.2025 за №2386, 19.06.2025 за №3286, 31.10.2025 за №6069 та 07.11.2025 за №6185. За результатами перевірок щодо звернень ОСОБА_3 були складені довідки про їх припинення у зв'язку з відсутністю достатніх обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 повідомляє про те, що не могла отримати гуманітарну допомогу, фінансову допомогу, брикети для опалення, брезент та інше деревину через дії ОСОБА_4 , зазначає, що ОСОБА_6 збагатився під час окупації, надаючи населенню різні послуги та займаючись іншими видами підприємницької діяльності, не наводячи конкретні факти і мотивуючи свою скаргу припущеннями.
Отже, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб органів Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей її заяв протягом 2025 року та в січні 2026 року про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 303-307, 214, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб органів Національної поліції України в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1