(заочне)
Справа №348/3303/25
Провадження № 2/348/471/26
25 лютого 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадженняу судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Процесуальні дії у справі.
26.12.2025 ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" пред'явило позов, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 69150,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог наведено таке. 07.08.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4868720, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. 31.07.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" було укладено договір факторингу №31/07/2025. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 68850,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 гривень; заборгованість за відсотками первісному кредитору - 53850,00 гривень; заборгованість за відсотками позивачу - 300,00 гривень; штрафні санкції - 5000,00 гривень. Відповідач її не погасив, а тому позивач просить стягнути ці кошти з відповідача та судові витрати.
30.12.2025 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребував докази по справі.
25.02.2026 представник позивача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
25.02.2026 відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, строк на подання відзиву закінчився. Позивач не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. Враховуючи наведене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив:
07.08.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4868720. Згідно з договором, який підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 гривень під 1,50% на день на 360 днів.
Відповідно до листа АТ КБ "Приватбанк" від 27.01.2026 у відповідь на ухвалу про витребування доказів на ім'я ОСОБА_1 емітовано катку №4731219640675579 на яку здійснено зарахування коштів на суму 10000,00 гривень 07.08.2024.
31.07.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" було укладено договір факторингу №31/07/2025, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" передало ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" належні права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025, ТзОВ "ФК " Фінтраст Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.08.2024 №4868720 на суму 68850,00
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №4868720 від 07.08.2024 заборгованість відповідача становить 68850,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 53850,00 гривень; нараховані 2% за 2 календарних дні після уступки права вимоги - 300,00 гривень; штрафні санкції - 5000,00 гривень.
Оцінка суду.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір №4868720 укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та підписаний ним з використанням електронного цифрового підпису, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Судом встановлено, що відповідач отримав кошти за вищевказаним кредитним договором. Заборгованість за договором відповідач не погасив, хоча відповідно до умов договору зобов'язаний був це зробити. При укладенні договору відповідач був ознайомлений з розміром процентної ставки, а також з орієнтовною вартістю кредиту та витратами споживача у випадку отримання кредиту. Згідно за кредитним договором відповідача, встановлено, що відсотки за користування кредитом були нараховані у порядку та розмірі, визначеному у договорі.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК Українита доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування штрафу позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях. Дія зазначеної норми поширюється також на спірні правовідносини, між сторонами у даній справі.
У зв'язку із викладеним, вимога про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5000,00 гривень не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Згідно зі ст.133 ЦПК Укрїани судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з розглядом справи позивачем понесено такі судові витрати: 2422,40 гривень - судовий збір; 10000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу, які підтверджені документально. Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"заборгованість у розмірі 64150 (шістдесят чотири тисячі сто п'ятдеся) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" судовий збір у розмірі 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9276 (дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 93 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його постановлення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", ідентифікаційний код 44559822, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська 27, м.Київ
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 25.02.2026.
Суддя Матолич В.В.