Справа №338/68/26
23 лютого 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., з участю секретаря судового засідання Чорній К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача - адвокат Лакомий О. Б. до Івано-Франківської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту,
22 січня 2026 року позивачка в інтересах якої діє адвокат Лакомий О. Б., звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що 29 квітня 2025 року йому стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 424526647 про наявність обтяжень (арештів) накладених на земельні ділянки що належать ОСОБА_1 . Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про обтяження:
- № 10528997 від 24.11.2010р. згідно постанови про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне збереження, б/н від 22.11.2010, винесеної старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О.М., в зв'язку із кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року. Даною постановою накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2620487201:01:009:0065, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Богородчанський район с. Підгір'я, урочище Гора Середня;
- № 10529132 від 24.11.2010р. згідно постанови про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне збереження, б/н від 22.11.2010, винесеної старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О.М., в зв'язку кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року. Даною постановою накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2620487201:01:009:0066, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Богородчанський район с. Підгір'я, урочище Гора Середня;
- № 10529193 від 24.11.2010р. згідно постанови на про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне збереження, б/н від 22.11.2010, винесеної старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О.М., в зв'язку із кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року. Даною постановою накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2620487201:01:009:0067, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою зняття арешту з майна ОСОБА_1 та вилучення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, він (адвокат Лакомий О.Б.) 01.05.2025р. звернувся до Івано-Франківської обласної прокуратури. Згідно отриманої відповіді від 08.05.2025 р. за №31-2444-25, Івано-Франківська обласна прокуратура повідомляє, що 04.11.2022 р. Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито. Крім цього, зазначеним листом повідомлено про відсутність повноважень у прокурора на скасування постанов слідчих прокуратури від 22.11.2010 р. про накладення арешту на земельні ділянки, зазначені у заяві.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 454390193 від 01.12.2025р., виданої Приватним нотаріусом Катрук О.В., Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області, де зазначено про наявність обтяжень (арештів) накладених на земельні ділянки що належать ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА - 005133098, станом на 01.12.2025р. відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості в ОСОБА_1 - відсутні.
Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА - 005243586, станом на 30.12.2025р. відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості в ОСОБА_2 - відсутні.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 р. у справі № 338/332/17, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.04.2008) та ч.1 ст. 366 КК України (в редакції від 05.04.2001), у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
09 липня 2024 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області винесено ухвалу у справі № 338/1383/15-к, якою звільнено ОСОБА_2 внаслідок закінчення строків давності виконання обвинувального вироку на підставі п. 3 ч.1 ст. 80 КК України від подальшого відбування покарання призначеного за вироком Богородчанського районного суду від 04 лютого 2016 р.
23 вересня 2025 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області, винесено рішення у справі № 338/608/24, яким відмовлено в задоволенні позову заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Обтяження у вигляді арешту майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном.
В зв'язку з викладеним, просить скасувати арешт майна, належного позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Ухвалою від 23 січня 2026 року відкрито провадження по справі та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено строк для надання відзиву на позов.
12 лютого 2026 року від Івано-Франківської обласної прокуратури до суду надійшов відзив на позов де відповідач зазначає, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не підлягають до задоволення із наступних підстав. ОСОБА_1 надано три земельні ділянки загальною площею 1,45 га в урочищі «Гора середня» Підгірської сільської ради з кадастровими номерами 2620487201:01:009:0067, 2620487201:01:009:0066, 2620487201:01:009:0065. У ході розслідування вищенаведеної кримінальної справи вказані земельні ділянки мали значення як речовий доказ по справі, а тому постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області від 22.11.2010 накладено заборону на вчинення будь-яких дій по передачі у власність, користування, оренду та будь-які інші способи щодо відчуження права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, у тому числі що належать ОСОБА_1 , до вирішення кримінальної справи в суді по суті. За наслідками досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України 17.03.2017 скеровано до суду. Івано-Франківським апеляційним судом визначено підсудність указаного кримінального провадження за Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області. Ухвалою Рожнятівського районного суду від 04.11.2022 ОСОБА_2 звільнено від кримінальності відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито. Як вбачається з тексту заяви, жодної позовної вимоги до Івано-Франківської обласної прокуратури позивачкою не пред'явлено, а в органів прокуратури відсутні будь-які повноваження щодо зняття арештів, накладених на майно, у тому числі на підставі постанов її слідчих. Указана обставина унеможливлює набуття прокуратурою статусу належного відповідача в даній справі як особи, за рахунок якої можливе виконання позовних вимог.
Крім того, зазначає, що у даній справі позивачка звернулась до суду із позовом до обласної прокуратури про зняття арешту із належних їй земельних ділянок, долучивши до матеріалів позову відповідний витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де міститься інформація про заборону вчинення певних дій щодо вказаних земельних ділянок, накладену постановою слідчого прокуратури області. Як вбачається із тексту самої постанови слідчого, на зазначені земельні ділянки накладалась саме заборонна на вчинення певних дій, а не арешт. Таким чином, представником позивачки обрано спосіб захисту, який явно не відповідає фактичним обставинам існуючих правовідносин, а в разі задоволення позовних вимог виконання відповідного судового рішення про зняття арешту із спірних земельних ділянок буде неможливим у зв'язку із відсутністю самого факту арешту майна, належного ОСОБА_4 .
На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Лакомий О. Б. до Івано-Франківської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту за безпідставністю.
Позивач та її представник проти розгляду справи у спрощеному проваджені без виклику сторін заперечень не мали.
Відповідач по справі - Івано-Франківська обласна прокуратура проти розгляду справи у спрощеному проваджені без виклику сторін заперечень не мала.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, дійшов висновку про таке.
Встановлено, що 22.11.2010 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О. М. в межах розслідування кримінальної справи №320619 за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами Підгірської сільської ради за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України винесено постанову про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне зберігання, якою постановлено заборонити вчинення щодо земельних ділянок в с. Підгір'я в урочищі «Гора Середня», зареєстрованих на ОСОБА_1 , загальною площею 1,4524 га кадастровий номер 2620487201:01:009:0065, кадастровий номер 2620487201:01:009:0066 та кадастровий номер 2620487201:01:009:0067 будь-яких дій по їх передачі у власність, користування, оренду та будь-які інші способи щодо відчуження права володіння, користування та розпорядження даними земельними ділянками до вирішення кримінальної справи в суді по суті.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомості майна №454390193 від 01.12.2025 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 2620487201:01:009:0067, 2620487201:01:009:0066, 2620487201:01:009:0065, що належать позивачці на праві власності, на підставі постанови старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області від 22.11.2010 накладено заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 10528997; 10529132 та 10529193 (а.с.9-10).
В ухвалі Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 січня 2026 року встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.03.2023, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17.05.1986 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Буданівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, про що зроблено відповідний актовий запис №3 (а.с.14-18).
Відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2022 року у справі № 338/332/17, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.04.2008) та ч.1 ст. 366 КК України (в редакції від 05.04.2001), у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.11-13).
09 липня 2024 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області винесено ухвалу у справі № 338/1383/15-к, якою звільнено ОСОБА_2 внаслідок закінчення строків давності виконання обвинувального вироку на підставі п. 3 ч.1 ст. 80 КК України від подальшого відбування покарання призначеного за вироком Богородчанського районного суду від 04 лютого 2016 р. (а.с.25-26)
23 вересня 2025 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області, винесено рішення у справі № 338/608/24, яким відмовлено в задоволенні позову заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. Рішення набрало законної сили 03 листопада 2025 року (а.с.19-24).
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА - 005133098, станом на 01.12.2025р. відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості в ОСОБА_1 - відсутні (а.с.27).
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА - 005243586, станом на 30.12.2025р. відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості в ОСОБА_2 - відсутні (а.с.28).
Відповідно до повідомлення №31-2444-25 від 08.05.2025 р. Івано-Франківської обласної прокуратури наданого на звернення адвоката Лакомого О. Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 з приводу зняття арешту з майна ОСОБА_1 , 04.11.2022 Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито. Крім цього, зазначеним листом повідомлено про відсутність повноважень у прокурора на скасування постанов слідчих прокуратури від 22.11.2010 р. про накладення арешту на земельні ділянки.
Відповідно до п.9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.
Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства 22 листопада 2010 року, тобто до набрання чинності новим КПК України.
Отже, виходячи із п. 9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.
Проте положеннями КПК України (в ред. 1960 року) передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).
Крім цього, у межах кримінальної справи, що розслідувалася, власник майна, який не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення майна з-під арешту.
Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування КПК України 1960 року не містив.
Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст пункту сьомого частини першої статті 253, пункту восьмого частини першої статті 324, частини тринадцятої статті 335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком.
Згідно зі статтею 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому у застосуванні відповідного заходу відпала потреба.
Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому КПК України 2012 року. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу Україні, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
Під час судового розгляду встановлено, що на майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови від 22 листопада 2010 року у кримінальній справі, відповідно до положень КПК України 1960 року, а саме до набрання чинності КПК України 13.04.2012.
Таким чином, спори про право, пов'язані з належністю майна на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відтак, якщо арешт майна було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року і при цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, то розгляд справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства.
Такий правовий висновок узгоджуються з правовою позицією ВСУ у постановах від 24.04.2019 № 2-3392/11, від 15.05.2019 року у справі № 372/2904/17-ц та від 15.05.2013 року № 6-26цс13.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе розглянути в рамках цивільного судочинства вимоги ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна на земельні ділянки з кадастровими номерами 2620487201:01:009:0067, 2620487201:01:009:0066, 2620487201:01:009:0065, що належать позивачці на праві власності, реєстраційний номер обтяження: 10528997; 10529132 та 10529193 від 24 листопада 2010 року, підстава: постанова про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне збереження, б/н, 22.11.2010, ст. слідчий слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області; додаткові дані: у зв'язку з кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року.
Суд враховує ту обставину, що відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2022 року у справі № 338/332/17, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 364 КК України (в редакції від 15.04.2008) та ч.1 ст. 366 КК України (в редакції від 05.04.2001), у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Питання про зняття арешту з майна судом не вирішувалось.
Крім того, слід зауважити, що відповідач у своєму відзиві посилається на те, що в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомості майна, міститься інформація про заборону вчинення певних дій щодо земельних ділянок, накладену постановою слідчого прокуратури області, а не арешт.
Однак судом встановлено, що відповідний запис внесено на підставі постанови слідчого від 22 листопада 2010 року, прийнятої в межах кримінального провадження. Назва запису в Реєстрі не визначає його правової природи. Вирішальним є зміст і підстава виникнення обмеження. Формальне розмежування термінів «арешт» та «заборона» не змінює суті обмеження, якщо воно виникло як процесуальний захід у межах кримінального провадження.
Кримінальне провадження закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Після його закриття відсутні правові та процесуальні підстави для подальшого обмеження права власності позивача ОСОБА_1 .
Залишення такого обтяження без існування кримінального провадження фактично призводить до безстрокового обмеження права власності без будь-якого процесуального механізму його перегляду, що суперечить статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Арешт на майно ОСОБА_1 було накладено під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.
Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов'язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в даній ситуації кримінальний процесуальний закон 1960 року не передбачає.
При розгляді таких спорів суди повинні враховувати роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в Постанові Пленуму від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».
Так, відповідно до п. 2 зазначеної Постанови Пленуму вбачається, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Аналізуючи вищенаведені обставини, в даний час дія арешту на нерухоме майно порушує права позивача, оскільки в державному реєстрі наявні відомості про арешт нерухомого майна.
Положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про скасування арешту на майно.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З врахуванням викладеного, розглянувши цивільну справу всебічно та з врахуванням наданих доказів, суд вважає, що відповідні вимоги позивача за позовом є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 11-13, 264-265, 354 - 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про звільнення майна з-під арешту задовільнити повністю.
Скасувати арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2620487201:01:009:0065, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Богородчанський район с. Підгір'я, урочище Гора Середня, реєстраційний номер обтяження 10528997 від 24.11.2010 року, підстава: Постанова про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне зберігання, б/н 22.11.2010, старший слідчий слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О. М. у зв'язку з кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року.
Скасувати арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2620487201:01:009:0066, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Богородчанський район с. Підгір'я, урочище Гора Середня, реєстраційний номер обтяження 10529132 від 24.11.2010 року, підстава: Постанова про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне зберігання, б/н 22.11.2010, старший слідчий слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О. М. у зв'язку з кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року.
Скасувати арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2620487201:01:009:0067, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Богородчанський район с. Підгір'я, урочище Гора Середня, реєстраційний номер обтяження 10529193 від 24.11.2010 року, підстава: Постанова про заборону вчинення певних дій щодо речового доказу та передачу його на відповідальне зберігання, б/н 22.11.2010, старший слідчий слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Сепик О. М. у зв'язку з кримінальною справою №320619 від 09.08.2010 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2026 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Івано-Франківська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 03530483, адреса: м. Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, буд. 11.
Суддя: