Справа № 216/1224/26
провадження 3/216/581/26
іменем України
25 лютого 2026 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скиба М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
03 лютого 2026 року ОСОБА_1 о 13 годині 30 хвилин в м. Кривому Розі по вул. Кіровоградське шосе, біля буд. 10 керував транспортним засобом автомобілем AUDI A4 НОМЕР_1 будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, вчинено повторно протягом року особою, яка піддавалась адміністративному стягненню за ч. 2 ст. ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА 6427813 від 28.12.2025) чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене вмотивування, через ігнорування ОСОБА_1 виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення, встановлено фактичне ухилення від явки до суду, тому суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами, у відсутність останнього.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою на те посадовою особою, який містить обов'язкові відомості, визначені ч. 1 ст. 256 КУпАП, та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення й особу порушника;
- рапортом інспектора ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області;
- довідка інспектора відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг Стукаленка Д., відповідно до якого ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;
- відеозаписом з бодікамер працівників поліції.
- копією постанови, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності 29.12.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано відносно нього стягнення у вигляді штрафу.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що такі докази є достатніми та логічно пов'язані з обставинами адміністративного правопорушення, зібрані у відповідності з нормами КУпАП. З огляду на наведене суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 , адміністративному стягненню в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання спробам останнього, вчиненню нових правопорушень, що відповідає положенням ст. ст. 1, 23 КУпАП.
Оплатне вилучення транспортного засобу судом (суддею) у цьому провадженні не підлягає застосуванню, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б дозволити установити належність ОСОБА_1 на праві власності вказаного транспортного засобу.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідним, визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.126, 283, 284, КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя М.М.СКИБА