Справа № 758/15471/25
Категорія 38
09 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 24 595,00 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.08.2021 р. між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №236213, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3g3f9g7x.
Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 5 000,00 грн.; строк - до 01/09/2021р.; плата за користування позикою за траншем №1 - 1,1 % в день; орієнтовна реальна процентна ставка - 401,50%; орієнтовна загальна вартість позики - 1 595,00 грн.; проценти за користування позикою - 3,0% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії відповідно до п.1.9. Договору; тип процентної ставки за договором - фіксована.
На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач станом на 01.08.2025р. має заборгованість перед ТОВ «Кредит-Капітал», яка становить 24 595,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5 000,00грн., простроченої заборгованості за відсотками - 19 595,00 грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач до суду не з'явився, відзив на позовну заяву чи інші письмові пояснення не надавав. При цьому, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що в матеріалах справи міститься його розписка.
Зважаючи на те, що про причини неявки відповідач не повідомив, суд вважає за можливе справу розглянути без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, у зв'язку з наступним.
03.08.2021р. між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №236213, за умовами кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п.1.6. договору нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.
Відповідно до п.1.7 договору плата за користування позикою за цим договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0 % в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії відповідно до п. 1.9 Договору.
Строк дії договору становить 3 роки (п.1.10 договору).
Договір про надання кредиту № 236213 від 03.08.2021 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3g3f9g7x.
03.08.2021 року первісний кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс» №236213 від 01.09.2025 року.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Гелексі» за договором споживчого кредиту надало: кредитний договір №236213 від 03 серпня 2021року; паспорт споживчого кредиту; розрахунок заборгованості за кредитним договором №236213 від 03 серпня 2021 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором № 236213 від 03.08.2021 за період з 03.08.2021 по 29.12.2021 складає 24 595,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 19 595,00 грн.
Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач нарахував відсотки за користування кредитом у розмірі 55 грн. за кожен день користування кредитом на період з 03.08.2021 по 31.08.2021, тобто у розмірі 1,1% від суми кредиту за період до 1 вересня 2021 р. Після цієї дати почав нараховувати проценти у розмірі 3% за день, тобто по 150 грн. за кожен день користування кредитом до 29.12.2021 р. (саме у такому розмірі проценти передбачалися договором)
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розрахунки позивача відповідачем спростовані не були.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 24 595,00 грн. знайшли своє підтвердження, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 03 серпня 2021 року; акт №195 надання послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року.
Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №1282 від 21.09.2025 року про сплату судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» заборгованість за Договором позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії №236213 від 03.08.2021 у розмірі 24595,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього стягнути 32 017,40 грн. (тридцять дві тисячі сімнадцять гривень 40 коп.)
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», код ЄДРПОУ 41229318, м. Київ, вул. В.Липинського, 10/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Т.В. Войтенко